ЦОМ розкритикував Концепцію літературної освіти

Фахівці називають мінімум три недоліки документа

Центр освітнього моніторингу розцінює Концепцію літературної освіти як таку, що не враховує полікультурність та багатоконфесійність українського суспільства.

Про це йдеться в заяві, розміщеній на офіційному сайті ЦОМ.

Фахівці Центру зазначають, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України затвердило наказом від 26 січня 2011 р. № 58, без будь-якого попереднього громадського обговорення, Концепцію літературної освіти. Як стверджують в ЦОМ, з-поміж задекларованих у документі намірів є щонайменше три, котрі можуть негативно позначитися як на змісті й педагогічних технологіях вивчення курсу національних та світової літератури в навчальних закладах системи загальної середньої освіти, так і на якості літературної освіти в цілому.

“По-перше, в умовах полі культурності й багатоконфесійності українського суспільства апелювання, як це зроблено в Концепції, до збереження «духовних ідеалів слов’янства» є одночасно і політично некоректним, і таким, що де-факто сепарує учнівську молодь слов’янського походження та представників неслов’янських народів, що мешкають в Україні”, - зазначається в заяві. Далі йдеться, що укладачами Концепції не взято до уваги, що в Україні крім державної, польської та російської – слов’янських мов, учні також здобувають освіту неслов’янськими мовами: кримськотатарською, молдовською, румунською та угорською. Природно, що як представники неслов’янських народів, а до них ще долучаються діти й вчителі єврейської, ромської, грецької та інших національностей, вони поділяють інші, відмінні від «духовних ідеалів слов’янства», цінності, зазначають в ЦОМ.

Щодо «єдності слов’янства», то за релігійним принципом історично сформувалися три головні конфесійні групи слов’ян: християни західного («латинського») обряду (поляки, чехи, словаки, словенці, хорвати); християни східного («візантійського») обряду (білоруси, болгари, македонці, росіяни, серби, українці) й, нарешті, боснійці. Останні взагалі сповідують мусульманство й, природно, духовно більш поєднані з єдиновірними кримськими татарами, ніж з «духовними ідеалами слов’янства», зазначають фахівці Центру.

Стосовно геополітичних пріоритетів слов’янства, то й тут їх «ідеали» суттєво відрізняються: болгари, боснійці, македонці, поляки, серби, словаки, словенці, чехи й хорвати прихильні до Європейського Союзу та НАТО, а білоруси, росіяни та українці дотепер тримаються окремішньо, звертається увага в заяві.

“По-друге, виокремлення з-поміж інших національних літератур російської літератури й наголошення на тому, що їй належить «особлива роль» також є украй суб’єктивним і дражливим з огляду на багатонаціональний склад Українського народу твердженням. Російська література, як і в цілому культурні надбання росіян, є настільки доконаним фактом, що не потребують додаткового ствердження за рахунок приниження літературної спадщини інших народів”, - заявляють в ЦОМ.

Фахівці Центру кажуть про “контроверсійність” вказаної тези для реалізації в навчально-виховному процесі в школах України.

По-третє, зазначають  в фахівці, з точки зору педагогічних технологій передбачена Концепцією повна відмова від роботи на уроках із фрагментами тексту й перехід винятково до вивчення невеликих за обсягом творів призвела б до того, в умовах чітко регламентованого навчального часу на курс літератури поза контекстом залишився б величезний пласт літератури, про котру випускники шкіл навіть не чули б. Така «новація» видається недоречною як з огляду на покликання шкільного курсу літератури, так і з точки зору вивчення предмету.

Центр освітнього моніторингу вважає, що цих та інших недоліків у Концепції літературної освіти можна було б уникнути, якби до того, як документ було затверджено, його проект був оприлюднений для проведення фахової та громадської експертизи.