Вступна кампанія-2012: ЗНО чи гаманець?
Вступна кампанія-2012: ЗНО чи гаманець?

Вступна кампанія-2012: ЗНО чи гаманець?

20:46, 20.02.2012
5 хв.

Чиновники Міносвіти обіцяють встановити відеокамери та металошукачі на всіх пунктах тестування… «Ще тільки сторожових собак не вистачає!»… 5 загроз, які можуть негативно вплинути на проведення цьогорічного ЗНО…

вступительная кампания вступна кампанія вступ Вступна кампанія 2012 року відбудеться без сюрпризів та кардинальних змін. У цьому були переконані практично усі експерти, які брали участь у «круглому столі», організованому фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Винятком стала позиція директора Центру тестових технологій моніторингу якості освіти Ігоря Лікарчука. Він нарахував цілих п’ять загроз, які можуть негативно вплинути на проведення цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання.

лікарчукПо-перше, за його словами, держбюджетом на проведення ЗНО передбачено витратити 85,6 млн. грн. Торік ця сума становила 90 млн. грн. Це при тому, що 2011-го кількість абітурієнтів склала 200 тисяч осіб. Тоді як цього року через особливості демографічної ситуації їх очікують вдвічі більше – близько 400 тисяч. Точна цифра поки невідома, бо Центр оцінювання якості знань лише 20 лютого припинив реєстрацію бажаючих пройти тестування. Проте вже зараз можна говорити про реальну проблему.

За словами координатора громадської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, минулого року під час моніторингу ЗНО, особливо у східних регіонах країни, активісти реєстрували випадки відмови інструкторів працювати під час ЗНО. «Уявіть, діти приїжджають у пункт тестування, а в аудиторії замість двох інструкторів один, або й взагалі нікого немає. В останню мить знаходиться заміна. Це призводить до безконтрольності та пониження якості організації перевірки знань», - переконана пані Айвазовська.

Відео дня

Не останню роль у відмовах, за її словами, відіграє мізерна плата за таку відповідальну роботу. І навіть ці копійки часто ще й затримують, сплачуючи зароблені гроші аж восени.

Другою проблемою Ігор Лікарчук вважає відсутність змін впродовж останніх двох років у процесі складання ЗНО. Це призводить до того, що «кмітливі та винахідливі» абітурієнти знаходять «шпаринки» у системі і користуються ними, щоб отримати вищий бал, ніж вони заслуговують. «Раніше, аби унеможливити такі речі ми вносили щороку різні зміни до процесу оцінювання знань. А тепер слабкими сторонами ЗНО можуть скористатися на всі сто процентів!», - попереджає експерт.

Третім викликом ЗНО пан Лікарчук вважає обіцянку чиновників Міносвіти встановити відеокамери та металошукачі на всіх пунктах тестування: «Ще тільки сторожових собак не вистачає!». Він запитує, за які кошти орендуватимуть чи купуватимуть таке дороге обладнання, якщо бюджетом на весь процес оцінювання знань передбачено ще менше грошей, ніж торік?

Наступне досі невирішене питання – відсутність різнорівневих тестів. Чимало абітурієнтів минулого року бідкалися, що завдання, зокрема, з математики, надзвичайно складні. Водночас далеко не завжди ті, хто складали цей предмет претендували на студентський квиток КПІ. Тож, на думку експертів, математика та інші предмети повинні бути різних рівнів складності. Вищий – для тих, у кого цей предмет спеціалізований, і відповідно нижчий для тих, хто обрав інший профіль.

Остання, але лише за чергою, проте не за значенням, проблема – небажання чиновників звертати увагу на потреби абітурієнтів. Так, цього року до списку предметів, з яких проводиться тестування, ввели всесвітню історію. Однак, зразків тестів на сайті Центру оцінювання якості знань досі немає.

абітурієнти черга вступна кампанія студенти очередь абитуриенты студенты

Усе це, на думку Ігоря Лікарчука, може нівелювати значення зовнішнього оцінювання. Він переконаний: «У такому вигляді, як зараз, згодом ЗНО перестане бути потрібним».

Інші експерти в галузі освіти вказують, що не меншу загрозу ЗНО становить й законопроект «Про вищу освіту» №9655, підготований Міністерством освіти та науки, молоді та спорту. Цей документ, зокрема, передбачає, що при вступі до вузів враховуватимуть 3 компоненти: середній бал атестату, ЗНО та бал ВНЗ. При цьому, за словами директора фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірини Бекешкіної, що таке цей середній бал ВНЗ ніде не розшифровується.

До речі, 21 лютого має відбутися зустріч прем’єр-міністра Миколи Азарова з робочою групою під керівництвом в. о. ректора КПІ Михайла Згуровського, де обговорять зміни, які пропонують внести освітяни у чиновницький проект. Зокрема, зміни стосуватимуться й усуненню різноманітних способів потрапити до вишу «в обхід» ЗНО.

айвазовська айвазовскаяА поки різноманітними недоліками у системі вступу, за словами координатора громадської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, користуються по повній. Так, на деякі факультети діє так званий творчий конкурс.

«Ми зафіксували випадки, коли абітурієнт, вступаючи на журналістику, маючи за тест з української мови 150 балів, за творчий конкурс отримував неочікувано й неймовірно високий бал – 190, і таким чином ставав студентом. І навпаки, інший претендент, маючи максимум з української мови – 200 балів, раптом за творчий конкурс отримував 140, і не потрапляв до вузу», - розповіла Ольга Айвазовська.

На думку Ігоря Лікарчука, система ЗНО недосконала, але нічого кращого ніхто ще не вигадав. Це підтверджує досвід Польщі та Грузії. Зовнішнє незалежне оцінювання – це єдина можливість для того, хто має високі знання, потрапити до вузу. Однак, схоже, цей механізм вже зовсім скоро може запрацювати вибірково. І рахуватимуться не здібності і наполегливість, а гроші.

Тетяна Пасова

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся