Від атак на землю Херсонес шукатиме захисту в ЮНЕСКО

Від атак на землю Херсонес шукатиме захисту в ЮНЕСКО

“Інтересів різних структур до земель Херсонесу – безліч”… У цих святих місцях зацікавлена і православна церква Московського патріархату… Він має всі шанси перетвориться на музей під відкритим небом світового значення…

Влітку, цього року в Санкт-Петербурзі вперше на пострадянському просторі відбудеться 36-та сесія Комітету Всесвітньої спадщини. Від України на ній будуть представлені Херсонес та православні церкви Карпатського регіону (спільно з Польщею). Включення до Списку стане чи не єдиною можливістю залучити достатні інвестиції для реставрації пам’яток та кардинальної зміни відношення до неї з боку влади й громадськості.

У всі епохи сині води Чорного моря, скелясті береги кримського узбережжя вабили до себе найрізноманітніший люд. Середньовічні італійські купці, орди татарських та турецьких завойовників, солдати Російської імперії століття за століттям писали книгу історії Криму. А найдавнішими прибульцями в Північному Причорномор’ї були античні грецькі мореплавці, які дві з половиною тисячі років тому, в ході Великої грецької колонізації, дібралися до Кримського півострову, заснувавши тут ряд полісів – міст-держав, один з яких отримав назву Херсонес Таврійський.

херсонес

Протягом майже двох тисячоліть Херсонес залишався маяком цивілізації, що встояв попри варварські набіги. Історія стародавнього полісу починається з другої половини V ст. до н.е., хоча в ході археологічних розкопок були знайдені рештки кераміки, що відносить нас ще в VI ст. до н.е.

Власне слово «Херсонес» перекладають з грецької як "півострів". Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові між двома бухтами. Таври – войовниче плем`я, що заселяло сусідні гористі місцевості, – дали народження епітету "Таврійський", тобто, "розташований на землі таврів".

Життя херсонеситів, як і жителів інших древньогрецьких колоній, повністю залежало від землеробської округи – хори, як вони самі її називали. Сільські садиби та наділи громадян Херсонеса – об`єкт досліджень сучасних вчених різних спеціальностей.
Городище Херсонеса являє собою експозицію відкритих розкопками будівель та споруд, котрі відповідають різним періодам життя міста: елліністичному, римському і, головним чином, візантійському. Експозиція займає велику площу (45 га) і надає вичерпне уявлення про міське планування (т. зв. гіпподамове), що зазнало лише незначних змін протягом двохтисячолітнього існування Херсонеса. Херсонеське городище, компактно розташоване на морському узбережжі у межах міста Севастополь, але поодаль від сучасних забудов, є одним із найбільш привабливих туристичних об`єктів нашої країни. Дослідження на території городища проводяться щорічно силами провідних наукових установ, як вітчизняних, так і закордонних.

На початку свого існування Херсонес займав незначну частину півострова, яка межувала з західним узбережжям Карантинної бухти. В подальшому, внаслідок неодноразових розширень кордонів міста, його територія збільшилася майже вдвічі, і до початку перших століть нашої ери підійшла до східного узбережжя Піщаної бухти.

херсонес

Протягом двох тисячоліть Херсонес неодноразово змінював свій архітектурний вигляд: війни, пожежі, зростання населення, зміна релігій накладали певний відбиток на краєвид міста. Дивовижним чином вціліли його унікальні пам’ятки античного часу. Серед них – серце будь-якого давньогрецького полісу – агора, центральна площа. Закладена тут ще за первісним плануванням міста в V ст. до н.е., вона століттями не змінювала свого призначення. В античну добу тут розташовувалися храми, вівтарі, статуї богів, відбувалися засідання народних зборів. Після поширення християнства в ІV ст. до н.е. на агорі з’явився архітектурний ансамбль з 7 храмів. В середині ХІХ ст. на честь хрестителя Русі, київського князя Володимира, який охрестився в Херсонесі, на місці агори зводиться собор його імені.

Серед мальовничих античних розвалин Херсонесу виділяються руїни амфітеатру. Первісно театр слугував для вистав та місцевих свят. У роки володарювання в місті римлян театр використовували для боїв гладіаторів. У добу раннього середньовіччя театральні вистави були заборонені візантійським імператором, кам`яні брили театру розібрані на укріплення фортечних мурів. Територію театру засипали та забудували невеликими християнськими церквами. Залишки християнського храму, що розташували в орхестрі, були розібрані під час розкопок.

херсонес

А своєрідною візитною карткою Херсонеса Таврійського є руїни його чисельних базилік. Серед них – Уварівська, одна з найбільших в Криму. Базиліка 1935 р. насправді була зведена в VI ст н.е. на місці більш раннього храму, який, за припущенням істориків, був синагогою. Ця базиліка стала негласним символом Херсонеса, прикрасивши своїм зображенням грошову купюру номіналом в 1 гривню.

Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в Середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з`являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста. В кінці XIV ст. навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля.

Лише в 1827 р., майже через півстоліття після заснування міста Севастополя, на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву – "Руська Троя". З року в рік із-під вікових нашарувань з`являлися будинки та вулиці, площі та храми стародавнього міста. Знахідок було так багато, що досить швидко з них склалася вельми цікава експозиція - так виник археологічний музей. Наступного року йому виповнюється 120 років.
Національний заповідник «Херсонес Таврійський» в майбутньому має всі шанси перетвориться на музей під відкритим небом світового значення. Цьому сприятиме внесення його до Списку Всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО.

Спроби внести Херсонес до Списку ЮНЕСКО робилися давно. В 1989 р. об`єкт поповнив перелік претендентів на цей почесний статус. Навесні 2011 р. на засіданні Гуманітарної ради при Президентові України Віктор Янукович дав завдання активізувати роботу в даному напрямку і привести в порядок унікальні пам`ятки, розташовані на території нашої країни – зокрема, Херсонес і Бахчисарай.

«Міністр культури дав розпорядження підготувати номінацію Херсонеса для включення до Списку ЮНЕСКО. Це має бути зроблено до лютого 2012 року, – коментує ситуацію завідуюча сектором паспортизації пам`яток Національного заповідника «Херсонес Таврійський» Наталія Безкоровайна. – Зараз розробляємо номінаційне досьє по об`єктах заповідника. У цьому допомагає Науково-дослідний інститут пам`яткоохоронних досліджень Мінкультури. А до вересня чекаємо на візит експертів ЮНЕСКО».

херсонес

Леонід Жунько, який влітку цього року обійняв посаду директора «Херсонеса Таврійського», вважає, що однією з гострих загроз для заповідника є його розташування в самому центрі міста Севастополь, адже, за його словами, «інтересів різних структур до земель Херсонесу – безліч. І ми змушені поступатися та втрачати свої дорогоцінні землі, в тому числі – й свою хору Херсонеса». Але включення пам’ятки до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО новий директор вважає своїм головним завданням.

«Наша робота в цьому році – затвердити охоронну зону заповідника, яка включає городище і хору, щоб внести їх у загальний опис пам`ятника і подати в ЮНЕСКО», - пояснює Юлія Стріленко, технолог-реставратор, заслужений будівельник України. – Заявку в ЮНЕСКО слід подавати тільки за умови чіткого визначення меж об`єкту на державному рівні. Далі щось міняти на даній території можливо лише за погодженням з цією міжнародною організацією».

А поки заповідник вирішує ряд проблем, пов`язаних не тільки зі збереженням, реставрацією і презентацією об`єктів, розташованих на його території. Православна церква Московського патріархату зацікавлена ​​в цих святих місцях, пов`язаних з хрестителем Русі князем Володимиром. У 2000 р., після чергової гострої дискусії про користування даної території між археологами та церквою, уряд України ще раз розглянув це питання. Тоді Херсонес залишився у державній власності як національний заповідник, а церква отримала можливість проводити службу у Володимирському соборі, пам`ятнику ХІХ століття.

До Херсонесу проявляють інтерес вчені, археологи, реставратори усього світу. Так, Інститут класичної археології Техаського університету (США) за фінансової підтримки Інституту гуманітарних досліджень Паккарда протягом десяти років чимало зробив для збереження українського об`єкта. А консервацією пам`ятника займалася відома в цій сфері британська компанія «Генрі Клір і К».

херсонес

Фондосховище заповідника побудоване на світовому рівні. Туди пускають не всіх; тут підтримується певний температурний і світловий режим, ведуться консерваційні роботи. Поруч мирно і творчо сусідять лещата, пензлі, пилочки і шедеври світової цивілізації. У цьому сучасному «антикварному салоні» артефактам античності і середньовіччя надають друге життя – вже не як предметів вжитку, а як унікальних музейних експонатів.

Нещодавно грецький фонд Левентіса виділив грант музею на нову античну експозицію, яку планують відкрити в кінці 2012 р. А поки ексклюзивною гордість музею є портрет юнака ІV століття до н.е. та Присяга громадян Херсонеса (кінець ІV століття до н.е.) – програмний законодавчий документ, який регламентував життя стародавнього поліса. Нині вони перебувають у фондосховищі музею, але в майбутньому можуть бути представлені широкому загалу. А створення на цьому місці археологічного парку (з визначенням кордонів) дозволить захистити територію від можливих посягань та вберегти все, що тут знаходиться.

Влада Прокаєва, автор проекту «Наша спадщина», заступник завідуючого кафедри ЮНЕСКО Дипломатичної Академії при МЗС України, голова Фонду «Обдаровані діти – майбутнє України»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter