Радикальні реформи в освіті зламають суспільство, таку думку Інституту Горшеніна висловив президент Українського педагогічного клубу Володимир НІКІТІН напередодні круглого столу «Якою має бути школа майбутнього?», який відбудеться в Інституті Горшеніна 16 лютого.

За його словами, «школу потрібно ділити на три частини. Перше – це універсальні системи, на які спирається наша цивілізація, друге – це культура і третє – це вихід за межі того, що є універсальне, і стає персональним».

В.НІКІТІН пояснив: «Перше – це ті учні, які набирають первинні вміння і знання: лік, письменність, уміння читати. Це потрібно всім. Після цього - другий етап: освоєння культури. І тут питання: яку культуру сьогодні вони мають освоювати – чи ту, що була раніше, чи ту, що формується зараз, чи синтез? І третє – це старшокласники, які мають вибирати і мають самі будувати свій шлях в освіті. Тому говорити треба три рази стосовно різних груп, різного віку, якщо можна так висловитися. У різних людей цей вік не співпадає, і в цьому складність школи – дітей саджають всіх за віком, а не за розвитком».

Відео дня

На думку В.НІКІТІНА, основною складністю в реалізації освітніх реформ є консервативність батьків і чиновників. «Реформа освіти не йде в жодній сучасній державі. Коли порушувалося питання про письменність і первинні знання, її необхідність була очевидна. Зараз вже не очевидно, чому цю реформу треба робити. Тому, що в США, що в Європі, що у нас з реформою освіти складності. І у нас це в першу чергу. Чому? Тому що це не очевидно для батьків. Батьки зараз зорієнтовані, в першу чергу, на дипломи, і їм не зрозуміло, навіщо потрібно ще щось інше, чого не було раніше. І батьки – найконсервативніша частина».

Друга консервативна частина, за словами експерта, це чиновники. Як сказав В.НІКІТІН, «хоча чиновники утримують дуже невелику частину освітнього поля, але є традиція радянської влади спрощувати ситуацію до можливості керування нею. Тому у нас Міністерство освіти старанно відсікає все, чого воно не може регулювати, – в першу чергу, приватні форми освіти».

При цьому президент Українського педагогічного клубу переконаний, що «не потрібно робити радикальних загальних реформ, тому що це зламає суспільство і державу. Потрібно виростити нову систему освіти поряд. Тільки, щоб не заважали це робити, а поки що цьому рішуче чинять опір. Як педагоги, як батьки, так і чиновники».