Законопроекти про вищу освіту: партія переходить в  ендшпіль?
Законопроекти про вищу освіту: партія переходить в ендшпіль?

Законопроекти про вищу освіту: партія переходить в ендшпіль?

09:27, 26.01.2012
5 хв.

Наразі ж йдеться про створення робочої групи не з доопрацювання змін до законодавства про вищу освіту взагалі, а саме з "доопрацювання" лише одного з трьох проектів, «свого»...

Намір урядовців створити оперативну робочу групу з доопрацювання урядового ж таки законопроекту "Про вищу освіту" зробив ситуацію довкола громадської дискусії про те, в який бік повинна рухатися українська вища освіта, максимально виразною і промовистою. Показово, що сама зустріч у прем’єр-міністра і заява про створення згаданої вище робочої групи відбулися в умовах, коли існує три абсолютно рівноправні законопроекти про вищу освіту: народних депутатів України Юрія Мірошниченка, а також Арсенія Яценюка та Лесі Оробець і урядовий.

Жоден з них за визначенням не має преференцій щодо інших і не може позиціонуватися як «головний» чи «улюблений». Це важливо мати на увазі з огляду на те, що, у парламенті спочатку має відбутися  рейтингове голосування й залишено один з трьох проектів, котрий розглядатиметься у першому читанні. Оскільки неможливо зарані знати, який саме законопроект буде взятий за основу, то будь-яка група з доопрацювання будь-якого з трьох законопроектів може сподіватися, що її напрацювання можуть знадобитися лише в тому разі, якщо буде проголосований саме той проект, до якого вона «прикріплена».

Натепер, до розгляду у Верховній Раді, жоден з трьох розробників не може бодай букву переставити у вже зареєстрованих законопроектах. За іншого розвитку подій він мусив би подавати свій «допрацьований» проект як цілком новий і наново його реєструвати, дотримуючись всіх належних у такому разі процедур, включно з правовою експертизою відповідних служб Верховної Ради України. Навряд чи автори двох інших законопроектів і увесь парламент будуть пасивно чекати такий проект у «новому прочитанні».

Відео дня

Наразі ж йдеться про створення робочої групи не з доопрацювання змін до законодавства про вищу освіту взагалі, а саме з "доопрацювання" лише одного з трьох проектів, «свого». Це може свідчити лише про одне - метою є прийняття не кращого з трьох, а винятково «свого», навіть якщо він є аутсайдером, законопроекту. Бо якби йшлося про якість, то група мала б, отримавши згоду авторів усіх законопроектів чи, найкраще, за їх участю,  працювати над всіма трьома, готуючись до того, що один з них врешті-решт буде підтриманий у сесійній залі й на той момент вже будуть підготовлені конструктивні удосконалення до кожного з них.

Головним же, припускаю,  мотивом до створення групи для роботи лише з одним законопроектом, може бути намір додатково «аргументувати» при змагальному розгляді трьох законопроектів у Верховній Раді, що, мовляв, перевагою урядовою проекту є те, що він з моменту реєстрації став ще більш «досконалим», бо над ним, на той випадок, якщо саме він буде проголосований,  наполегливо працювала група, яка все «врахувала», «передбачила», «узгодила» тощо.

Щось подібне вже лунало на тему ніби то «схвалення і підтримки» урядового законопроекту з боку Ради Європи. Документальних свідчень такого «схвалення» немає й дотепер. При цьому опоненти урядового законопроекту повинні  бути готовими до неочікуваних дій конкуруючої команди, аж до запевнення, що урядовий проект отримав схвалення, наприклад, Ради Безпеки ООН чи навіть Святійшого Престолу...

Звісно, складно спрогнозувати, якою буде реакція з боку  Ю.Мірошниченка, а також А.Яценюка і Л.Оробець на такі дії розробника-конкурента. Не виключено, що вони у відповідь також створять робочі групи з доопрацювання їх зареєстрованих законопроектів. Ці групи, у разі їх створення, мали б точнісінько такий самий статус і таку ж вагу, як робоча група, що створюється під урядовий законопроект. Це виглядало б логічним, адже в такому разі  вони матимуть при відстоюванні пріоритетності саме свого законопроекту у парламенті такі ж само аргументи щодо «додаткового опрацювання», «удосконалення», «узгодження», «схвалення» і таке інше, як і розробники урядового законопроекту.

За таких обставин головним, як і має бути, питанням залишатиметься питання якості кожного з трьох проектів: спрямованості на децентралізацію управління, гарантування університетської автономії, забезпечення мобільності викладачів та студентів, статусу студентського самоврядування, стипендіального забезпечення, наукової складової у вищій школі та інші важливі аспекти.   Це ті питання, в яких урядовий проект є найбільш вразливим з-поміж усіх трьох.

У  ближчій перспективі,  після (а не до) того, як у Верховній Раді один з трьох проектів  буде прийнятий у першому читанні, справді могла б бути створена з ініціативи розробника експертна група, яка б допомогла йому в підготовці документу до другого читання. Положення інших двох законопроектів, які б кореспондувалися з філософією проекту-фаворита, також могли б бути інкорпоровані до остаточного варіанту.

Поки ж що те, що відбувається довкола законопроектів про вищу освіту, нагадує ситуацію, коли, якщо правила гри не дозволяють виграти,  власник шахівниці намагається змінити правила. Партія рухається до ендшпілю?

Павло Полянський,

директор Центру освітнього моніторингу,

спеціально для УНІАН-Освіта

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся