Експерти назвали недоліки і переваги законопроектів про вищу освіту

16:10, 18 січня 2012
Освіта
149 0

У Києві відбувся круглий стіл

Законопроекти про вищу освіту, зареєстровані у Верховній Раді, потребують подальшого вдосконалення й обговорення з громадськістю. Про це заявили учасники круглого столу “Три законопроекти про вищу освіту: що далі?”, який відбувся 18 січня в Києві, повідомили УНІАН у прес-службі Міжнародного фонду “Відродження”.

Виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький наголосив, що Міністерство освіти й науки, молоді та спорту має вести діалог із громадськістю щодо реформування вищої освіти. Він нагадав, що фонд підтримує моніторинг вступної кампанії та якості освіти, формування толерантності через освіту та розвиток інклюзивної освіти.

Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський в свою чергу зазначив, що найбільші шанси на ухвалення має законопроект Міністерства, який пропонує консервацію нинішньої системи освіти. Найкращим, на його думку, є проект закону, який внесли народні депутати Арсеній Яценюк і Леся Оробець: коли його писали, врахували всі “підводні камені”, зауваження до попередніх законів тощо.

Екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич висловила сумнів, що в нинішній політичній ситуації буде ухвалено законопроект Яценюка-Оробець, але при цьому запевнила, що розробники документу готові вносити пропозиції до того законопроекту, який буде проголосовано в першому читанні.

Президент Національного університету “Києво-Могилянська академія” Сергій Квіт наголосив, що в законопроекті Міністерства чимало уваги приділено фінансовій автономій, але фактично немає механізмів, які дозволяли б університету використовувати кошти на свій розсуд. Також, за його словами, не покладено відповідальності на університет за зміст освіти, а чинну аспірантуру просто перейменовано на PhD без будь-яких змістовних і структурних змін.

Проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Зубрицька заявила, що починати реформування вищої освіти потрібно з базового закону “Про освіту”. А вадою всіх запропонованих законопроектів вона назвала відсутність механізму державно-громадського управління та підзвітності університету.

Президент Української асоціації студентського самоврядування Єлизавета Щепетильникова озвучила питання, важливі для студентів при реформуванні законодавства про вищу освіту. За її словами, запровадження додаткового балу університету, що пропонує міністерський законопроект, – це неприпустимо й загрожує корупційними схемами. Плата за навчання контрактників не має збільшуватися щороку. Вона відзначила, що законопроект Міністерства пропонує запровадити стипендії на рівні прожиткового мінімуму, одначе під це не закладено фінансування. При цьому щодо законопроекту Яценюка-Оробець вона зауважила, що він передбачає незрозумілі форми участі студентів в управлінні вишем.

Реагуючи на закиди, директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти й науки, молоді та спорту Ярослав Болюбаш наголосив, що в умовах, коли держава відповідає за якість освіти, на неї має бути покладено основні функції контролю. За його словами, навіть із тими правами, які мають університети за чинним законодавством, вони не можуть упоратися.
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter