Інноваційний шлях вищої освіти

Доба інформаційного суспільства та цивілізації – це доба знань. А знання не бувають вітчизняними або закордонними... Міжнародна наукова конференція у Сумах зібрала 120 ректорів та проректорів із 64 ВНЗ України, Польщі, Німеччини, РФ та Білорусі...

30 листопада – 2 грудня на базі Сумського державного університету пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Наукова діяльність у поєднанні з сучасними інформаційно-комп’ютерними технологіями – головний чинник інноваційного розвитку вищої освіти». У роботі конференції взяли участь більше 120 ректорів та проректорів із 64 вищих навчальних закладів України, Республіки Білорусь, Польщі, Російської Федерації та Німеччини.

Проведення такої конференції випадковістю назвати не можна.

По-перше, інформаційні технології, в першу чергу, зорієнтовані на молодь – саме їй розбудовувати Україну.

По-друге, в Україні вже давно назрів процес переходу суспільства на новий інноваційно-технологічний рівень у навчальному процесі із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). І якщо важливість використання ІКТ у навчанні наразі визнається усіма беззастережно, то окремі навчальні заклади не поспішають втілювати інновації в життя.

І, по-третє. В середині листопада поточного року прем`єр-міністр Микола Азаров критикував керівництво Міністерства освіти за недостатню увагу до підготовки висококласних фахівців у сфері IT-технологій. Критика була висловлена Азаровим під час виступу на міжнародному науковому конгресі з розвитку ІКТ та інформаційного суспільства в Україні. Кажучи про важливість підготовки висококласних фахівців у цій сфері, прем’єр вирішив поцікавитися думкою з цього питання у представників керівництва Міносвіти. Проте таких в залі не виявилося…

“Черговий привід міністру всипати за його “увагу” до розвитку цієї галузі”, – сказав Азаров, відзначивши, що знайдуться способи пояснити важливість підготовки висококласних фахівців у сфері IT-технологій керівництву Міністерства освіти.

“Присутні вони чи не присутні, цю вимогу донести зможемо до них, як би м`якше сказати, черепних коробок”, – зазначив Азаров.

Прем’єр також розповів, що щороку в Україні випускається 10-15 тисяч фахівців у сфері IT-технологій, проте високу кваліфікацію мають лише 10-15% з них.

Критика прем’єр-міністра на адресу підлеглого міністра освіти щодо його діяльності вже стала традиційною. Зокрема під час розширеного засідання уряду, що відбулося за участі президента на початку листопада, Микола Янович, аналізуючи діяльність Дмитра Табачника на посаді міністра, закликав його займатися роботою.

“Міністр не вміє і навіть відверто не бажає налагодити діалог з ректорами ВНЗ та студентством, часто показухою підміняє роботу щодо забезпечення підручниками, шкільними автобусами, з підготовки навчальних закладів до зими”, – заявив Азаров.

Тож конференція у Сумах готувалася ретельно. Причому, 25 листопада на базі виставкового центру «Іллінський» Сумської торгово-промислової палати відбулася виставка-семінар «Інформаційні технології в освіті та сучасному суспільстві», в якій взяли участь світові та вітчизняні лідери ІТ-індустрії –  Microsoft, CISCO та ІНКОМ, а також органи державної влади, бізнесу та вищі навчальні заклади України. Тут були представлені ІТ-розробки Північно-східного регіону у сфері державного управління, бізнесу та освіти, пройшли презентація інформаційних та інформаційно-аналітичних систем для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, on-line презентації та семінари, демонстрації нових технологій у дистанційному навчанні та електронних засобах навчання.

Сумський державний університет на виставці демонстрував свої ІТ-можливості в напрямах дистанційного навчання, інформаційно-бібліотечної системи, інформаційно-аналітичних систем, навчально-методичного центру «Проф-ІТ», студентського інформаційно-комп’ютерному центру та навчально-наукового центру.

Ректор СумДУ Анатолій Васильєв наголосив на важливості розбудови інформаційних технологій, адже за ними – майбутнє: “Ми робимо значний акцент на модернізації навчального процесу, впровадженні електронних технологій у навчальний та освітній процес заради підвищення престижу вищої освіти серед молоді”.

Проводити Міжнародну науково-практичну конференцію «Наукова діяльність у поєднанні з сучасними ІКТ...» до Сум прибув перший заступник Міністра освіти Євген Суліма. Він  зустрівся з представниками Вченої ради та студентським активом СумДУ, подякував трудовому колективу за стрімкий науковий розвиток навчального закладу, який, на його думку, можливий лише завдяки ефективно налагодженій роботі всього колективу. У бібліотеці СумДУ Євген Миколайович оформив власний електронний читацький квиток, побував у читальних залах, скористався пошуковою системою електронного каталогу вишу, відвідав навчальну аудиторію, де проходять підвищення кваліфікації державні службовці у рамках проекту Європейської комісії ТЕМПУС «ECESIS», оглянув лабораторії, навчальні й методичні центри. При цьому він підкреслив, що Сумський державний університет сьогодні відповідає як потребам суспільства, так і потребам науки та освіти, адже розвивається “у ногу з часом”.

А вже безпосередньо на конференції Євген Суліма виступив з доповіддю, розповівши про хід підготовки та направлення до Верховної Ради проекту Закону «Про вищу освіту» (нова редакція). Акцентував увагу перший заступник міністра й на затвердженні Національної рамки кваліфікації, через рівні якої здійснюється вимір результатів навчання і встановлюється співвідношення документів про вищу освіту.

“Загальною світовою тенденцією є стрімкий перехід від індустріального суспільства до інформаційного. Тому освіта і наука мають базуватися на сучасних інноваційних технологіях. Назріла нагальна потреба у модернізації освітньої галузі. З цією метою міністерство спрямувало свою роботу на перспективний розвиток всієї освітньої системи з акцентом на її інформатизацію”, – наголосив чиновник.

Євген Суліма звернув особливу увагу на те, що в сучасних умовах розвитку суспільства виникає потреба у спеціалістах, які готові ефективно працювати у бізнесі інформаційних технологій. Тож якісна підготовка фахівців у вищих навчальних закладах  можлива лише за умови активного впровадження ІКТ у навчальний процес.

“Відтак використання ІКТ має стати нормою не лише в процесі підготовки відповідних фахівців, але й під час підготовки фахівців технічного, економічного та гуманітарного профілів”, – зауважив посадовець. Він закликав керівників ВНЗ продуктивно співпрацювати з ІТ-корпораціями, які нададуть студентам та викладачам можливість отримувати знання, навички та вміння, необхідні для фахової діяльності, а також для самовираження та самовдосконалення, поширення досвіду та впровадження спільних програм.

Ректор Сумського державного університету Анатолій Васильєв зазначив, що СумДУ сповідує ідеологію розбудови навчального закладу за моделлю науково-навчально-виробничого комплексу дослідницького, інноваційного, креативного характеру. “Відтак у СумДУ наголошено на пріоритеті науки в комплексі з розвитком ІТ-технологій та міжнародної діяльності, що є «лейтмотивом» і кадрового зростання, і якості підготовки фахівців, у тому числі й на рівні післядипломної освіти, підвищення кваліфікації тощо. Це знаходить своє відображення й у присутності у відомих міжнародних інтернет-рейтингах і в цілому в якісних показникам освітньої та наукової діяльності”, – зауважив Анатолій Васильович.

Загалом у рамках конференції відбулося два пленарних засідання, на яких також виступили директор Департаменту наукової діяльності та ліцензування МОНмолодьспорту Олександр Якименко, понад 20 керівників провідних університетів країн-учасниць і студентський ректор одного з вітчизняних вишів.

За результатами обговорення доповідей учасники конференції відмітили динамічний характер розвитку науково-дослідної роботи й інформаційно-комп’ютерних технологій в університетах. Це підтверджується підвищенням якості наукових досліджень та їх визнання міжнародною науковою спільнотою, про що свідчить збільшення кількості публікацій у виданнях Всесвітніх науково-метричних баз даних. Динаміку розвитку засвідчує й активізація міжнародної наукової співпраці, зростання кількості грантових проектів та збільшення чисельності студентів, аспірантів і науковців, які від’їжджають на стажування та навчання у провідні зарубіжні вищі навчальні заклади. Нарощення обсягів замовлень науково-технічних розробок, розвиток наукової та інформаційної інфраструктури, а також активна участь молодих вчених у науковій діяльності з використанням інформаційних технологій вкотре доводять, що ІКТ динамічно інтегруються у вітчизняну освіту й науку, забезпечуючи високу якість освітніх послуг.

Однак, на переконання учасників конференції, наразі існує ряд факторів, що стримують ще більш динамічний розвиток наукової діяльності університетів, у тому числі й впровадження інноваційних наукових розробок і технологій у практику. Для їх усунення вони звернулися з відповідними ініціативами до Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки, МОНмолодьспорту, ректорів ВНЗ України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

У письмовому зверненні Міністра освіти Дмитра Табачника до учасників конференції наголошувалося, що «на сьогодні  система освіти розглядається у світі як головний аргумент у відповідях на виклики майбутнього.  Саме культивування навичок вирішення проблем, випрацювання нових знань та оперування інформацією у майбутніх поколінь стануть запорукою конкурентоспроможності держави в глобальній системі взаємодії. А важливість безперервного забезпечення освітян та науковців найсвіжішою інформацією з усіх галузей світових наукових досліджень беззаперечна, зокрема, для підвищення рівня наукових і науково-технічних розробок».

Залишається сподіватися, що рішення міжнародної науково-практичної конференції в Сумах та побажання міністра не залишаться лише на папері. Доба інформаційного суспільства та цивілізації – це доба знань. А знання не бувають вітчизняними або закордонними. Коли вони перетворюються в головний ресурс – економіка, політика та й практично всі інші суспільні інститути можуть бути тільки світовими. І якщо молода держава Україна дійсно прагне стати повноцінним членом світової спільноти, то повинна не тільки прислухатися до порад, а й дотримуватися визначених правил гри розвитку інформаційної інфраструктури. Це дасть змогу і зменшити в подальшому витрати на освітні потреби шляхом створення відкритого інноваційно-інформаційного простору в країні, і підвищити якість освітніх послуг відповідно до сучасних світових стандартів, що дозволить у перспективі ставити питання про визнання в світі українських дипломів і сприятиме інтеграції в європейський простір досліджень вітчизняної “університетської науки”. А також забезпечить ефективну взаємодію сфери освіти та ринку праці, в тому числі – у сфері інформаційних технологій.

Віталій Кохан, Суми