Чому і від кого приховують інформацію в УЦОЯО?

Чому і від кого приховують інформацію в УЦОЯО?

Від керівника Українського центру, організації, яка фінансується за кошти держбюджету, ми отримали відповідь із половинчастою інформацією про результати зовнішнього оцінювання та забороною використовувати і поширювати її...

В Україні завершилося зовнішнє оцінювання навчальних досягнень бажаючих вступити до вищих навчальних закладів. Попри всі переможні реляції керівників Центру оцінювання та очевидне запаморочення його від уявних успіхів, в абітурієнтів та суспільства залишилося чимало питань, на які варто було б дати відповідь. Зокрема, чому результати останніх тестувань, на відміну від попередніх років, не були оголошені до початку прийому документів у приймальних комісіях, а визначення результатів  продовжувалося досить тривалий час? Чому майже 4 тисячі абітурієнтів поставили свої підписи під онлайн-зверненням до Міністра освіти, науки, молоді та спорту України про різну складність тестів із української мови та літератури і де відповідь на це звернення? Чому кількість тих, хто ідеально відповів на всі завдання відкритої частини тесту з тієї ж української мови та літератури у 2011 році у кілька разів більше, ніж в попередні роки? Чому в аудиторіях пунктів тестування була мізерна (порівнюючи з попередніми роками) кількість громадських спостерігачів, які б мали зафіксувати прозорість процедури? І кількість подібних «чому» є досить значною.

Тож намагаючись знайти професійну, а не емоційно-політичну відповідь на ці та інші питання, МБО «Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти», який  кілька років тому і розпочав роботу із запровадження системи зовнішнього оцінювання, звернувся до керівництва Українського центру оцінювання якості освіти з проханням надати інформацію про результати психометричного аналізу результатів зовнішнього оцінювання.

Зауважимо, що це було зроблено у повній відповідності з чинним Законом України «Про доступ до публічної інформації», який справедливо вважають одним із найбільш вагомих досягнень Президента України В. Януковича, та після офіційного оприлюднення результатів зовнішнього оцінювання, які не можна було встановити не провівши такий аналіз.

Нашому здивуванню не було меж, коли від керівника Українського центру оцінювання якості, організації, яка фінансується за кошти Державного бюджету, ми отримали відповідь із половинчастою інформацією про результати зовнішнього оцінювання та забороною (!) використовувати і поширювати цю інформацію.

Нашою першою реакцію на таку відповідь була думка про те, що це черговий вияв «високого» рівня «професіоналізму» тих, хто цю відповідь готував і підписував.  Адже подібних речей уже було чимало. Згадаймо хоча б радісно-здивовану констатацію керівником УЦОЯО факту про те, що «є учасники тестування, які набрали по 200 балів». Хоча кожному пересічному абітурієнту давно відомо, що за умов рейтингової системи оцінювання обов’язково будуть ті, хто набрав 200 балів…

Але, коли перші емоції від споглядання «мудрої» відповіді на інформаційний запит пройшли, у нас виникли інші питання: «Чому Український центр не надав інформацію про  психометричні характеристики кожного із завдань тесту, а продовжив термін розгляду на 20 днів?»; «Чому в тексті відповіді з’явилися просторікування про те, що інформацією, яку ми отримали, можна оприлюднювати або розповсюджувати лише за погодженням з Українським центром оцінювання?»

На нашу думку, це зроблено тому що УЦОЯО, очевидно, боїться професійного аналізу результатів зовнішнього оцінювання і намагається відтягнути час для того, щоб не зіпсувати начебто загальні позитивні враження від зовнішнього оцінювання 2011 року. А там забудеться…

Спробуємо обґрунтувати такий висновок.

Психометричні характеристики кожного завдання тесту, які ми так хочемо отримати, дають можливість визначити його складність, дискримінацію, кореляцію. Іншими словами – зробити висновок про якість кожного завдання і тесту в цілому. Визначення таких психометричних характеристик є обов’язковою складовою експрес-аналізу тесту, що його проводить УЦОЯО, визначаючи результати зовнішнього оцінювання.

Тож твердження про те, що Центру потрібний додатковий час на обробку результатів, не має під собою ніяких підстав. Такі дані, після оголошення результатів тестування з кожного предмета, можна отримати за кілька хвилин, давши відповідну команду програмному забезпеченню. Більше того, про наявність в УЦОЯО результатів психометричного аналізу свідчить та частина відповіді на наш інформаційний запит, яку ми вже отримали. Але вона стосується психометричних показників тесту в цілому, а не окремих його завдань. А саме психометричні характеристики окремих завдань можуть підтвердити чи спростувати твердження про різну складність тестів з української мови та літератури і дати відповідь на запитання про те, чи ж були абітурієнти в рівних умовах, складаючи тест з української мови та літератури під час першої та другої сесій.

Також ці результати дадуть відповідь і на питання про те, чи був витік інформації про зміст тестів до початку зовнішнього оцінювання, чи були факти масового списування і допомоги в аудиторіях тощо. На жаль, сьогодні ці питання залишаються без відповіді. Але суспільство має право їх знати. Але так, очевидно, не вважають в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Тепер про можливість оприлюднювати чи поширювати інформацію про результати зовнішнього оцінювання лише з дозволу Українського центру.

Ми б радили його керівникам відкрити Закон України «Про інформацію» та уважно  його прочитати. Стаття 2 цього закону одним із принципів інформаційних відносин проголошує принцип «відкритості, доступності інформації, свободи обміну інформацією». Стаття 5 закону чітко визначає «Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації…»

Відповідно до цього ж закону за порядком доступу до інформації вона  поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. На щастя, законодавець інформацію про психометричні характеристики тестових завдань не відніс до категорії «обмежений» доступ. Отже, навряд чи вдасться керівництву УЦОЯО встановити свої правила в порядку використання відкритої інформації або ігнорувати вимоги чинного законодавства для того, щоб не говорити суспільству те, що може відкрити правду на деякі речі.

Між іншим, тенденція говорити лише те, що вигідно, простежується не лише на ситуації з нашим інформаційним запитом. Так, 4 липня на сайті Міністерства освіти, науки, молоді та спорту з’явилося інформаційне повідомлення з промовистою назвою: «УЦОЯО: бухгалтерія громадських спостерігачів перевищила реальні цифри у 12 разів».

У повідомленні йде мова про те, що громадська мережа «Опора», яка  вартість збитків Державного бюджету від неявки абітурієнтів на тестування оцінює в 10 мільйонів 296 тисяч гривень, м’яко кажучи, ввела в оману суспільство. Натомість, на думку УЦОЯО, такі збитки не досягли й мільйона (!?). Для підтвердження такого висновку в повідомленні  навіть наведена структура видатків на проведення зовнішнього оцінювання. Але до неї включені чомусь лише технічні витрати: виготовлення бланку запрошення, конвертування запрошень, відправка запрошень, відправка тестових матеріалів до пунктів тестування, друк таких матеріалів. Натомість, у структурі видатків не показана заробітна плата персоналу пунктів тестування, яка і є однією із найвагоміших складових у вартості тестування одного абітурієнта.

То що це: знову вияв непрофесіоналізму чи відверта політика приховування об’єктивної інформації? Якщо перше, то коли це закінчиться? Якщо друге, то  для чого це робиться і як такі дії відповідають чинному законодавству  та принципу відкритості українського суспільства, на якому постійно наголошує Президент Віктор Янукович?

Ігор Лікарчук,директор МБО «Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти»,

 

спеціально для УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter