Як отримати український і польський диплом одночасно?

Як отримати український і польський диплом одночасно?

У вересні в Польщі виходить новий законопроект про вищу освіту, за яким ректори польських університетів отримують дуже великі автономні права… Інтерв’ю

Спливає майже рік, як Корпорація “Українсько-Польський центр академічних обмінів”  відправила на навчання до польських університетів близько сотні українських студентів. Про особливості сучасної вищої освіти в Польщі в інтерв’ю УНІАН розповів голова Корпорації “Українсько-Польський центр академічних обмінів” Олексій  Москаленко.

Олексію Сергійовичу, як зарекомендували себе українські студенти у Польщі? Чи задоволені Ви їхніми результатами?

Зараз наші студенти активно складають сесію. Навчальний рік у них, як і у нас, закінчується наприкінці червня. Результатами сесії я задоволений на 70-80%. Я вважаю, що для студентів, які ніколи не навчалися за кордоном і мову фактично освоюють по ходу, – це показники не погані. Питання переведення на наступний рік постало тільки по відношенню до двох студентів, але вони самі ігнорували навчальний процес. Хоча в Європі дуже толерантно ставляться до відвідування навчальних занять.

Наші студенти дуже добре засвоїли розмовну польську мову, письмова дається трохи важче. І майже всі університети пішли на те, щоб студент письмовий тест міг складати усно чи в разі необхідності писати англійською або українською.

Вища школа адміністрації та управління Ополє отримала грант від ЄС, за яким вони безкоштовно 200 особам на рік викладають польську. І наші студенти цим можуть скористатися, що вони власне і роблять. 

Але у нас задача набагато ширша, ніж просто відправити на навчання у Польщу студентів. Наша першочергова задача – зробити все, щоби диплом був нострифікований в Україні. І польські ВНЗ пішли на це, включивши у свої навчальні плани обов’язковий український компонент. Це і Опольський державний університет, і Вища школа управління та адміністрації м. Ополє, і Вища банкова школа м. Хожув, і Шльонський університет у Катовицях. Зараз це ж питання по введенню таких умов ми врегульовуємо з Лодзинською політехнікою, з Академією ім. Яна Длугоша у Ченстохові, з Економічним університетом у Катовицях, з Вищою школою менеджменту у Варшаві, з Вищою школою туристики у Кракові.

Наша кінцева мета – підготовка конкурентноспроможного спеціаліста на ринку праці.

Тобто спектр ВНЗ, з якими Ви співпрацюєте, розширився, це не тільки Сілезія?

Ми не обмежуємося Сілезією. А надаємо студентам максимальну інформацію, можливість вибору всього спектру і всіх регіонів, які існують. Ми об’єктивно розповідаємо про перспективи і пріоритети того чи іншого регіону.

Один з яскравих напрямів нашої роботи – ми надаємо можливість абітурієнтам і їхнім батькам самим приїхати до польських ВНЗ, подивитися, ознайомитися з умовами навчання і проживання, поспілкуватися з викладачами і студентами. Краще їм один раз це побачити, ніж я про це 10 разів розповідатиму.

До того ж в ході таких візитів у нас з’явився новий напрям – організація співробітництва українських університетів з польськими. У Польщі вже побували делегації трьох університетів: Житомирського національного агроекологічного, Чернігівського державного технологічного і Запорізького національного. Така співпраця університетів дасть можливість українським студентам, не ламаючи свій навчальний план, спокійно їхати до Польщі чи на місяць на стажування, чи на практику, чи на семестр за академічним обміном, щоби збагатитися новим досвідом.

Так само польські студенти матимуть можливість приїхати до нас.

Ми розподілили ряд спеціальностей і напрямків, які цікавлять і українські, і польські університети, щоби спільно розробляти начальний план, програми, методологічне наповнення, щоби воно відповідало і європейським стандартам. І в результаті студенти українських ВНЗ, які навчатимуться по спеціальності, узгодженою з партнерським університетом у Польщі, зможуть отримати одразу два дипломи: польський і український.

Такі обміни будуть безкоштовними?

Якщо студент в Україні навчається на бюджеті, то він їде до Польщі теж безкоштовно. А якщо на контракті, то замість плати за навчання в Україні, він на період перебування у Польській Республіці сплачуватиме вартість тамтешнього контракту. В будь-якому разі у студентів-контрактників не буде подвійного фінансового навантаження.

Окрім того, всі польські університети, з якими ми працюємо, готові брати на роботу українських професорів. Думаю, така пропозиція зараз зацікавить багатьох українських викладачів. Для українського професора стати ще професором європейського ВНЗ – це престижно, це наукові публікації, знайомство з іншими науковими школами, архівами. Це розширює можливості і перспективи українських професорів. Так само, як і підготовка українського студента за двома стандартами – європейським і українським – дає йому надзвичайні переваги на ринку праці.

До речі, ми нещодавно підписали Меморандум з Федерацією роботодавців України і зараз проводимо роботу з організації круглого столу, в якому братимуть участь ректори європейських університетів і найбільші роботодавці українських і українсько-польських підприємств.

Ми бачили досвід співпраці польських університетів з працедавцями. Наприклад, Вища банкова школа Польщі має близько 5 тисяч партнерських підприємств у Польщі, зацікавлених у працівниках. І найбільші з них диктують зміст навчального процесу у школі під власні вимоги, які потім має знати студент. Тобто студент не просто вивчає якісь дисципліни, він освоює професію за участі майбутнього працедавця, який має можливість його бачити, відбирати, вносити корективи у навчальний процес. І його зарахування на роботу відбувається автоматично як логічне завершення навчального процесу. Цей польський досвід було б дуже доречно застосувати в Україні.

Євроінтеграція у молодіжному і освітньому плані – це як раз та задача, яку ми на сьогодні розв’язуємо.

Студенти України, Великобританії та інших країн сьогодні активно протестують проти підвищення плати за навчання і комерціалізації вищої школи в цілому. Які фінансові витрати чекають на українських абітурієнтів, які вступатимуть до польського вишу? Вища освіта у Польщі теж дорожчає?

У вересні у Польщі виходить новий законопроект про вищу освіту, за яким ректори польських університетів отримують дуже великі автономні права. Ректор може своїм рішенням індивідуально проводити цінову політику згідно інтересів свого ВНЗ.

Жоден з університетів нам не відмовив у подальшому співробітництві. Деякі університети сьогодні пропонують ціни ще нижчі, ніж були цього року. Наприклад Вища школа ім. Богдана Янського в Ополє. Більшість керівників польських університетів кажуть: ми не хочемо заробляти на українських студентах, їхня плата за контракт повинна бути такою, щоби вона просто покривала затрати університету на навчальний процес.

Ми піднімали питання ціни навіть у такому престижному і дорогому університеті як Лодзинська політехніка. Бо наші студенти не спроможні платити за цінами Євросоюзу. Адже в університетах Польщі ціна може сягати 4 тисяч євро на рік, а інколи і  вище.

Але університети йдуть на зустріч, у тому числі і Лодзинська політехніка. Вони цього року дають українським студентам 26 місць взагалі безкоштовно, по 2 місця на один факультет.

І хто відбиратиме майбутніх студентів для Лодзинської політехніки: ваша Корпорація, адміністрація вишу чи спільними зусиллями?

Ми в жодному випадку не можемо втручатися у процес зарахування студентів, але зі свого боку рекомендуємо українських абітурієнтів. Ми теж зацікавлені, щоб туди потрапили дійсно талановиті студенти, які хочуть навчатися.

Крім того, Економічний університет у Катовицях виділив 20 безкоштовних місць для навчання українців. При чому вони не тільки будуть безкоштовно навчатися, а й безкоштовно проживати.

Це державні, дуже престижні університети, які працюють з сотнями університетів у Західній Європі. І в рамках цього співробітництва наші студенти, ставши студентами польських університетів, зможуть скористатися програмою Еразмус-Мундус, за якою вони семестр чи два мають можливість навчатися у будь-якій Європейській країні: Німеччині, Франції, Італії тощо. За це вони взагалі не платять, а навпаки отримують до 500 євро стипендії на місяць.

У Польщі є дуже багато можливостей, в тому числі і для наших студентів, отримувати різноманітні гранти і стипендії, займаючись своєю звичною справою – тобто навчанням і наукою.

Наскільки в польських вишах розвинуте студентське самоврядування, чи здатні студенти дійсно впливати на політику університету, чи дослухається до них керівництво?

У Європі інша система вищої освіти. Це починається з відбору вишів. Подивіться на нашу освітню виставку в “Українському домі”. Хто приходить і приймає рішення? Батьки. Я був на такій самій виставці у Варшаві. Батьків майже нема, одна молодь. Рішення приймає молодь. А оскільки Польща у ЄС і кордони відкриті, уявляєте, скільки варіантів і можливостей має молодь. Студенти надзвичайно мобільні. Вони один рік навчаються в одному вузі, переводяться на семестр в інший, потім ще в інший. 

У них сама система підготовки будується на дискусії, на висловленні власної точки зору. У нас же дуже часто треба сказати те, що хоче чути викладач.

Їхні парламенти, молодіжні організації і волонтерські рухи – це дуже розвинені інституції. Кожен університет заохочує будь-які ініціативи студента. В університетах діють різноманітні гуртки, незалежне студентське радіо, студентське телебачення і студентські газети. В Опольському університеті студенти мають сучасну телестудію за кілька мільйонів євро, яка не поступається звичайній професійній. Наші студенти вже працюють на цій телестудії. Поряд добудовується триповерховий корпус студентського радіо.

Ви планували організувати для української молоді літні курси волонтерів у польських вишах. Які умови участі у цій програмі і коли вона розпочнеться?

Ми розробили програму з низкою польських університетів, якою можуть скористатися наші студенти. Це літні школи у Шльонському університеті, у Тешині, в Ополє. Але на сьогодні ми поки не знайшли фондів, які б фінансували це перебування, тому все лягає на плечі студентів. Хоча ми зі свого боку зробили все можливе, щоб витрати і по проживанню, і по навчанню, і по проїзду були мінімальні.

Коштує це від 6 тисяч гривень за два тижні до 10 тисяч гривень за три тижні: це і навчання, і проживання, і харчування, і курси польського. Ми навіть передбачили візити у Прагу, Берлін, Краків чи Дрезден на вихідних.

У літніх школах буде і туристичний напрямок. Наші студенти зможуть проходити стажування на базі готелів і комплексів при польських університетах. Це і гуманітарна логістика, і підготовка спеціалістів з кризових ситуацій, і в першу чергу мовна підготовка.  

Міністр освіти Дмитро Табачник хоче заманювати іноземних студентів в Україну російською мовою. На досвіді Польщі розкажіть, чим варто зацікавлювати студентів з-за кордону?

Коли ми запросили до себе польських студентів на початку травня, ми не очікували, що буде такий ажіотаж. Інтерес до України у них є. Але є дуже багато нюансів, починаючи від умов проживання. Порівняти хоча б їхні гуртожитки і наші.

За традицією, поляки вчаться у Німеччині і Франції, а ось французів і німців у Польщі мало. Наших студентів у Польщі навчається близько 3 тисяч студентів, а поляків – не більше 300. Йде зміщення на Захід.

Ще один момент – фінансування. Якщо у нас університети переважно розраховують на гроші батьків і студентів, то в Польщі – це найменша стаття доходів. 75% – це різноманітні гранти, меценати, допомога ЄС.

У нас Академія наук займається наукою. Університети – навчанням. А в Європі університет – це і наука, і навчання. Зробити університети дійсно науковим осередком – завдання нашої країни.

У нас дуже складно дати читати базову дисципліну професору з Європи, бо йому як іноземцю потрібно пройти дуже тривалу і марудну процедуру. Ми замикаємося в собі, а вони відкриті. І чим більше ми замикаємося, тим більше ми обмежуємо себе і нашу молодь. А зараз ринок, фінанси, економіка, інформація, культура – загальносвітові. Як же в цій глобалізації вижити молодій людині, яка замкнута у своєму виші, за стіни якого вона жодного разу не виходила?

Не можна сказати, що у нас геть все погано. У нас гарні викладачі. У Європі дуже цінують наших професорів, їх запрошують. Водночас, існує суттєва різниця в аудиторному навантаженні У польських викладачів воно набагато менше. Менше навантажений професор, менше навантажений студент. У професора є час займатися наукою. А у нас, як правило, професор бере собі побільше годин, щоб почитати там, там і там, аби заробити копійку. А якщо він напише книжку, то йому скоріше за все доведеться ще і за свої гроші її видавати. А ніхто ніколи серйозну науку не зробить за власні гроші.  

Анна Ященко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter