Представники студентського самоврядування, які брали участь у розробці нової редакції Закону «Про вищу освіту», сподіваються на проходження законопроекту через всі необхідні інстанції впродовж літа і розраховують, що наступний навчальний рік буде вже з новим законодавством.
Як передає кореспондент УНІАН, зокрема, сьогодні на прес-конференції у Києві лідери органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів перелічили враховані у законопроекті інтереси студентів.
Так, президент Національного студентського союзу Анатолій ІГНАТОВИЧ зазначив, що студентська стипендія досягне прожиткового мінімуму, тобто зросте майже вдвічі з нинішніх 530 грн. до 953 грн. «Стипендія не може бути нижчою, ніж рівень прожиткового мінімуму», – процитував він текст документа.
Окрім цього, законопроект передбачає приведення українських освітньо-кваліфікаційних рівнів та наукових ступенів у відповідність до європейської структури. У випадку прийняття законопроекту, випускникам вищих навчальних закладів може бути присвоєно кваліфікацію молодшого спеціаліста, бакалавра та магістра. Ще одним нововведення став науковий ступінь доктора філософії, який замінить нинішнього кандидата наук.
«В перехідних положеннях законопроекту зафіксовано, що дипломи тих, хто раніше отримав спеціаліста або на момент прийняття закону навчатиметься за цим освітньо-кваліфікаційним рівнем, будуть прирівняні до дипломів магістра, і на ринку праці вони сприйматимуться як магістри», - запевнив А.ІГНАТОВИЧ.
Також він підкреслив, що в документі скасовано визначення статусу навчального закладу залежно від кількості студентів: «Рівень навчального закладу визначатиметься не від кількості студентів, що очевидно неправильно, а від кількості спеціалізованих вчених рад та наукових напрямів, за якими цей вищий навчальний заклад готує студентів».
Ще одним нововведенням законопроекту є запровадження триступеневого вступу до вищого навчального закладу. У випадку його ухвалення, при вступі враховуватимуться сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, середній бал атестату, а також бал вищого навчального закладу, який, проте, може становити не більше 10% від загальної суми балів і не є обов’язковим для вишів: його запровадження залежить від бажання керівництва вишу.
Керівник секретаріату Всеукраїнської студентської ради Анастасія САБОВА пояснила: «Ці 10% дадуть вищому навчальному закладу змогу відбирати студентів за своїм професіональним рівнем і дозволять зробити так, щоб студенти не обирали виш лише за його престижність, а йшли навчатися у тій спеціальності, в якій потім будуть працювати».
Крім того, за словами А.ІГНАТОВИЧА, в законопроекті збережені соціальні гарантії для студентів, які є в чинному законі: «У вищих навчальних закладах державної і комунальної форми власності кількість студентів, прийнятих на перший курс за державним замовленням, повинна становити не менше 51% від загальної кількості студентів, прийнятих на перший курс», – процитував він ст. 22 законопроекту.
Законопроектом врегульовано питання відрядження студентів: якщо його буде прийнято, студентів можна буде офіційно направляти для участі в конференціях, різних КВК, спортивних заходах за межі навчального закладу.
Також в проекті закону передбачено норму, згідно з якою державні документи про вищу освіту для тих, хто навчався за державним замовленням, виготовляються і видаються за рахунок коштів державного бюджету.
«У зв’язку з входженням до Болонського процесу, Україна взяла на себе зобов’язання до 2010 року адаптувати свій освітній простір до європейського законодавства. На жаль, через певні політичні обставини цього не відбулось. Можливо, зараз станеться», - підсумував А.ІГНАТОВИЧ.
