Ректори розповіли, чи “вибиває” Табачник у них гроші

Ректори розповіли, чи “вибиває” Табачник у них гроші

У КПІ немає потреби користуватися міністерським сервісом… Виникає сумнів, що централізовано через один портал можна буде здійснити ефективну координацію… Ті, хто вступає не на загальних підставах, все одно вимушені будуть прийти...

Інтернет-портал, покликаний супроводжувати "електронний вступ", що за задумом чиновників Міносвіти має розвантажити прийомні комісії під час майбутньої вступної кампанії, опинився у центрі скандалу. Нагадаємо, у листі МОН від 21 квітня 2011 року за підписом першого заступника міністра освіти Євгена Суліми було зазначено: “Міністерство нагадує керівникам вищих навчальних закладів усіх форм власності і підпорядкування про необхідність перевірки даних про навчальні заклади, що були подані для публікації на порталі http://www.osvita.com з метою забезпечення можливості проведення експерименту «Електронний вступ 2011». Саме ці данні будуть занесені в ЄДЕБО в якості еталонних даних про вищий навчальний заклад для забезпечення можливості подання вступниками електронних заяв до вищого навчального закладу”. Водночас днями у ЗМІ з`явилася інформація, що міністр освіти Дмитро Табачник нібито “вибиває” з вишів чималі гроші за послуги цього інтернет-порталу. Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко направив звернення прем’єру Миколі Азарову з проханням розібратися в ситуації, яка склалася з примусовим платним розміщенням інформації про вищі навчальні заклади України на сайті, який керівникам ВНЗ у наказовому порядку запропонувало Міністерство освіти і науки, молоді та спорту. Сам міністр подібні заяви називає "брехнею", а розповсюджувачам чуток радить "битися головою об стіну" і "перевіряти факти".

УНІАН запитав в очільників провідних вишів країни,  чи надходила їм пропозиція оплачувати роботу інтернет-порталу і як вони взагалі ставляться до ідеї електронної подачі документів?

Михайло Згуровський, ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

У КПІ НЕМАЄ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАТИСЯ МІНІСТЕРСЬКИМ СЕРВІСОМ

Наскільки я знаю, аналогічні системи вдало експлуатуються в розвинених країнах світу. Абітурієнти, які бажають навчатися в тих чи інших вишах, в режимі онлайн подають свої аплікації: результати тестів, резюме, рекомендації осіб, які надали їм характеристику. Як правило, у цих країнах досить розвинутим є інформаційне середовище, тому університет має можливість легко перевірити такі дані, надсилаючи запит у ті чи інші інституції. Наприклад, якщо абітурієнт раніше навчався у вищій школі, дуже легко отримати його оцінки. Або якщо це іноземний абітурієнт, який складав тести на знання англійської мови чи інші професійні тести на кшталт GMAT або GRE, його результати також перевіряються у відповідних центрах, які ці тестування здійснювали.

Іншими словами, це сучасна прогресивна ідея, яку потрібно впроваджувати, але поступово і не забувати  вдосконалювати наше інформаційне середовище. Адже перевірити документи, що їх нададуть наші абітурієнти онлайн, без отримання оригіналів, в умовах нашої країни поки що важко. Тим не менше ця система скоротить черги до приймальних комісій і зменшить напругу у суспільстві. Єдине, що в інших країнах кожен університет має власну електронну систему подачі документів і там це не робиться централізовано. Тому у мене виникає сумнів, що централізовано через один портал можна буде здійснити ефективну координацію. Мені здається, в Україні відбудеться поступова трансформація цього нововведення і університети створять інформаційні системи для себе. Після минулорічного ажіотажу ми такий портал вже створили і відтепер наші абітурієнти можуть подавати свої документи в електронному вигляді безпосередньо на сайт КПІ, відвідування якого складає десятки і сотні тисяч людей щомісяця.

Лист від міністерства, можливо, і надходив, але у КПІ немає потреби в тому, щоб користуватися цим міністерським сервісом. Адже ми створили власний портал. Тому,  якщо така рекомендація і була, ми не дуже звернули на неї увагу і не придали цьому великого значення, оскільки для нас це питання не є актуальним.

Володимир Кравець, ректор Тернопільського національного педагогічного університету

НАВІТЬ ЯКБИ ХТОСЬ ЗАХОТІВ ЗБИРАТИ З НАС ГРОШІ, НІЧОГО Б НЕ ВИЙШЛО

Наші фахівці з комп`ютерних технологій брали участь ще у найпершому варіанті розробки такої системи. Від самого початку міністерство консультувалося з університетом у зв`язку з нашою серйозною електронною базою. І хоча у нас і не було таких  великих черг, як у Києві, ми цілком підтримуємо ідею електронного вступу. Ми готові приймати документи і на паперових носіях і в електронному форматі.  Для нас немає різниці. Якщо говорити з позиції людської, то це зекономить серйозні кошти багатьом людям. Для того, щоб завезти документи у 4-5 міст, треба проїхатися країною, а то ще з татом, мамою. Уявіть, скільки це коштів. А так вони розіслали і чекають на результати. Я не бачу в цьому проблеми. Інше питання, електронний це вступ чи ні, ми все одно тих дітей не бачимо. Я маю на увазі їх не обирають ті люди, які безпосередньо з ними працюватимуть. Ми бачимо тільки документи, а для нас, як для педагогічного вишу, це дуже погано. Коли вже після зарахування, ми проводимо анкетування щодо мотивації вступу, виявляється всього-навсього 10-12% тих, хто дійсно хотів стати учителем, а решта прийшли, вибачте за галицький оборот, "бо так сі стало".

Я почитав заяви Миколи Томенка і виправдовування нашого шанованого міністра і можу сказати: від початку хтось привніс туди спеціальну провокацію. Ще у серпні на колегії міністерства, де я також виступав, йшлося про те, щоб створити "Єдине освітнє інформаційне вікно". Тоді навіть серйозно не ставилося питання фінансування. А потім десь проскочило, що, мабуть, треба буде якісь вступні внески зробити, свого роду абонентську плату. Але ніде, жодних документів, тим більше листів від міністерства ми не отримували. Це хтось зблудив. Я не знаю, чи це Томенку хтось нашіптав, я цього не бачив.

І хоча в нашій державі можна допускати усе, я не бачу механізму таких розрахунків. Щоб  таку послугу проплачувати, треба щоби в кошторисах були передбачені відповідні кошти. Ми таких коштів не забивали, а зараз фіскальні служби дивляться за тим, щоб на початок року разом з кошторисом затверджувався план видатків. Такої статті там не буде. Навіть якби хтось цього дуже хотів, то не вийшло б.

Володимир Бугров, проректор Київського національного університету імені Т. Шевченка

ТІ, ХТО ВСТУПАЄ НЕ НА ЗАГАЛЬНИХ ПІДСТАВАХ, ВСЕ ОДНЕ ВИМУШЕНІ БУДУТЬ ПРИЙТИ ДО ПРИЙМАЛЬНОЇ КОМІСІЇ

Університет Шевченка одним з перших запровадив систему електронної реєстрації на вступ. Вона діяла ще позаминулого року. Що найбільше займає часу під час подачі документів?  Це заповнення заяв та анкет. Усю цю роботу ми перенесли так би мовити в електронну версію, абітурієнт міг з будь-якого місця заповнити анкету та заяву, а потім приїхати до університету, де її звіряли, роздруковували і він ставив свій підпис. 

Те, що робить зараз міністерство - це дещо інший крок. Він дозволить абітурієнту уникнути відвідання приймальних комісій до вивішення списків рекомендованих до зарахування. Якщо у нас людина все одно мала приходити для того, щоб подати документи у паперовому вигляді, система електронного вступу дозволяє цього не робити  до моменту оголошення списку рекомендованих. Але тут виникають певні питання.  Тому що ті, хто має право на пільги, тобто ті, хто вступає не на загальних підставах, а це не лише інваліди, сироти, чорнобильці, а й ті, хто мають додаткові бали за олімпіади, і тому подібне, все одно мають прийти і підтвердити ці  додаткові підстави для вступу. Хіба ж можна у нас пенсійне посвідчення перевірити? Чи інвалідне через систему електронного вступу? Ні, бо немає такої бази. Так само людина повинна підтвердити при вступі на природничі спеціальності, що вона навчалася на підготовчому факультеті університету, і занести довідку про те, що їй можуть нарахувати до 20 балів додатково. Цього не вистачає для того, щоб ця ідея повноцінно реалізувалася. І це насправді не залежить від міністерства освіти, бо соціальні пільги у нас встановлюються законодавством.

Наскільки мені відомо, ми не отримували листа з вимогою оплатити послуги порталу. У будь-якому випадку ми розуміємо, якщо це буде передбачено законодавством, то ми безперечно це виконаємо.

Степан Мельничук, ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри комп`ютерних систем та мереж факультету комп’ютерних наук

БУДЕМО ХВИЛЮВАТИСЯ ПО МІРІ НАДХОДЖЕННЯ НЕПРИЄМНОСТЕЙ

Ідея дуже хороша, інша справа, що вона потребує технічного доопрацювання. Наразі ми вивчаємо, яким чином має здійснюватися обмін інформації, як вона потрапить до нас, коли врешті-решт ми маємо отримати паперові носії, адже тільки вони є підставою для зарахування, чи будуть в такому разі внесені якісь корективи у правила прийому і тому подібне. Поки ми не бачимо, як це все втілиться у реальність. Але це все справа часу.

Коли мої знайомі вступали в американські університети, також записувалися по інтернету, а коли вже мали якусь реакцію, довозили документи. Така система пришвидше процес подачі документів, це по-перше. А по-друге, його впорядкує, адже у позаминулих роках абітурієнти їздили країною і подавали документи у десятки вишів, то був повний хаос. 

Жодних рекомендацій від Міносвіти оплатити послуги я ще не отримував, принаймні на сьогоднішній день. Тому давайте не будемо забігати наперед. Будемо хвилюватися по мірі надходження неприємностей.

Марія Зубрицька, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка

ЕЛЕКТРОННИЙ ВСТУП РОЗВ`ЯЖЕ ПРОБЛЕМУ ФЕНОМЕНУ РАДЯНСЬКОГО І ПОСТРАДЯНСЬКОГО СТОЯННЯ У ЧЕРГАХ

У наказі Міносвіти йдеться про експериментальний етап запровадження системи електронного вступу. На моє переконання, такий пілотний проект вкрай необхідний перед його повноцінним впровадженням. Досвід подачі документів через інтернет має багато країн, передусім нам важливий досвід Грузії, яка успішно втілила цю ідею. І я думаю, що наш університет буде виконувати рекомендації і наказ міністерства.

Чим добрий такий пілотний проект? Якщо згадати черги, якими прославилася наша минулорічна кампанія, то, очевидно, ми розв`язуємо проблему феномену радянського і пострадянського стояння в чергах до вишів. З організаційної точки зору, це чудова ідея. З іншого боку, ідеться про те, як її технологічно втілити. Наскільки ми будемо на це спроможні. А щоб вивчити організаційну та технологічну спроможність вищих навчальних закладів, очевидно, потрібен цей екпериментальний рік. Адже експеримент завжди показує слабкі місця, де наша ахілесова п`ята. Щоб прикрити її, далі ми перейдемо до наступного етапу. Ми живемо в добу високих технологій, коли час - справді дорогоцінний і якщо є технологічна спроможність і вона працює зразково, то чому б це не використати? Зовнішнє незалежне оцінювання також спочатку впроваджували у трьох вишах, потім п`ятьох і згодом воно вилилося у загальнонаціональну кампанію. 

Наскільки я розумію дискусію, посилаючись на певний лист, міністерство звинуватили у тому, що воно змушує виші перерахувати на сайт 30 тисяч гривень, як кошти за рекламу. Особисто я не бачила такого документа, адже він фінансового підпорядкування. На ректораті нам також його не зачитували. Для мене це дивина.

Опитувала Наталя Овсієнко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter