Міжнародна виставка освіти: від майонезу НУХТ до вишів Австралії

Міжнародна виставка освіти: від майонезу НУХТ до вишів Австралії

Канада витрачає на освіту більше, ніж будь-яка країна Великої вісімки...  Люди їли, їдять і будуть їсти, тому спеціалісти, які виходять з Національного університету харчових технологій, завжди будуть з роботою...

Столичний Українській дім атакує молодь. Сьогодні тут – відкриття традиційної щорічної Міжнародної спеціалізованої виставки "Освіта та кар`єра – 2011" та виставки закордонних навчальних закладів "Освіта за кордоном". 

– Якщо це виставка освіти і кар’єри, то як до вас звернутися: дорогі освітяни і ... кар’єристи? – жартуючи починає промову заступник міністра освіти Борис Жебровський. – Насправді, це дуже пов’язані слова. У 19-й раз відкривається така виставка. Всі її чекають. Цього року представлено 14 країн. Є що подивитися. Є що обрати. Сьогодні студентів, які навчаються, мобільно переїжджаючи з країни в країну, більше, ніж перелітних птахів. Тільки в Україні навчаються майже 43 тисячі іноземних студентів з 130 країн. 

“Освіту за кордоном” на урочистому відкритті виставки презентує Посол Канади в Україні Даніель Карон. Дипломат вітається трьома мовами (французькою, англійською і українською), але далі виступає англійською. 

– Ми, канадці, надаємо надзвичайно великої ваги освіті. Під час міжнародних тестів чи іспитів саме канадські студенти чи закордонні, які навчаються у Канаді, займають найвищі місця і набирають найбільше балів. Міжнародна організація співпраці і розвитку називає канадську освіту однією з трьох найкращих у світі. Ми дуже багато інвестуємо в освіту. Особливо це стосується науково-дослідної роботи. Канада фактично витрачає на освіту більше, ніж будь-яка країна Великої вісімки. Ці всі інвестиції робляться канадськими платниками податків. Тож нижча вартість освіти, порівняно з іншими країнами, плюс високий рівень життя за невеликі кошти – це робить очевидною переваги канадської освіти для закордонних студентів. У мене є з собою список на 5-ти сторінках, де викладені причини, чому слід навчатися саме в Канаді, але думаю слід зупинитися...

Під ансамбль барабанщиць і духовий оркестр майбутніх силовиків, пан Жебровський урочисто перерізає стрічку – виставку відкрито. Відвідувачі розбрідаються у пошуках потрібних стендів. А їх тут чимало. Поряд з українськими ВНЗ межують закордонні університети, бізнес–школи, коледжі, школи готельного господарства та туризму, середні школи, мовні школи і національні освітні асоціації різних країн світу.

По центру Українського дому розташувався Національний університет харчових технологій. Окрім традиційних брошур, проспектів і рекламних листівок харчовики пропонують поласувати всім бажаючим власною продукцією – морозивом, печивом, маслом і навіть майонезом кількох видів, в тому числі й пісним.

– Абсолютно вся виставлена продукція – це розробки нашого університету, найновіші, те, чим ми пишаємося, – гордо розповідає аспірант НУХТ Олег Галенко. – Оце морозиво – дуже цікавий продукт, виготовлений спеціально для діабетиків. Під керівництвом викладачів студенти і аспіранти впроваджують нові харчові технології. Інститут всі розробки патентує. Люди їли, їдять і будуть їсти, тому спеціалісти, які виходять з Національного університету харчових технологій, завжди будуть з роботою.

Праворуч “зеленіє” головний центр підготовки німецькомовних українців – Гете-Інститут.   Пропонує мовні курси для бажаючих у подальшому навчатися у німецькомовних країнах, та й взагалі для всіх бажаючих. Вивчати німецьку можна з нуля. Від 2,5 тисяч гривень за триместр. Гете-Інститут організовує і поїздки на мовні курси до Німеччини у міжнародні табори 16-ти німецьких міст на вибір: Мюнхен, Гамбург, Бремен та ін.

– Німецька все одно тримає друге почесне місце після англійської, – розповідає асистент мовного відділу Гете-Інституту Ірина. – І якщо раніше можна було вступати до вишів Німеччини зі знанням англійської мови, то зараз країна переглянула свою політику і майже всі університети переходять на навчання на німецькій мові.

На виставці помітно виділяється група дівчат і хлопців у однакових темно-синіх футболках. Це студенти Опольського університету. Вони на запрошення Корпорації “Українсько-Польський центр академічних обмінів” приїхали до Києва, щоб з “перших вуст” розповісти про особливості вищої освіти у Польській Республіці. 

– Ми хочемо показати, що політична наука, міжнародні відносини і журналістика в нашому університеті – одні з найкращих у нашій країні. До того ж, ми дуже добре підготовлені, щоб приймати іноземних студентів, – розповідає студентка Опольського університету. – На багатьох факультетах викладання ведеться англійською мовою. Але українці так швидко вивчають польську, що мовних проблем у них точно не виникне.     

Відсутність мовного бар’єру власним прикладом демонструє студентка польської Вищої школи управління та адміністрації Ольга, яка навчається на магістратурі, спеціальність – “логістика бізнесу” за програмою “Українсько-Польського центру академічних обмінів”.

– Вже склала першу сесію. Причому без проблем. Якщо навчатися хочеш – мовний бар’єр взагалі відсутній, – переконує Ольга. – Хіба що писати трішки важкувато. Сесію складали, деякі польські студенти хвилюються, мовляв, не знаю, що казати, а наші іноді так впевнено розповідають, навіть якщо десь українські слова проскакують. Українським студентам у Польщі гарно живеться. Одна наша дівчинка, студентка Опольського університету, їде за науковою програмою до Брюсселю за навчальні успіхи і активність.

Хоча українці, що навчаються у Польщі, і не такі вільні у пересуванні європейськими університетами, як власне поляки, але випробувати на собі справжню студентську мобільність у межах Польщі вони можуть сповна. Наприклад український студент може семестр провчитися в Опольському університеті, на наступний поїхати до Ягелонського університету у Кракові, а згодом – до Варшавського. Це і чудова можливість познайомитися з країною. 

– В Інституті політології Опольського університету на сьогодні навчаються більше 60 українців. Вони дуже добре інтегруються з польськими студентами, – зазначає докторантка 4 року Інституту політології Опольського університету Людмила Кашко. – Разом проживають у гуртожитках. Де також живуть бельгійці, французи, чехи, іспанці, португальці та представники інших країн. Зараз для студентів, які навчаються на спеціальності “міжнародні відносини” готують програму візиту в Бельгію, щоб вони побачили Єврокомісію і штаб-квартиру НАТО.

Віце-ректор з організаційних питань Університету економіки у Катовіце, професор Роберт Томанек розповідає, що їхній виш вже готує стипендіальну програму для 20 українських студентів, яка б покривала не тільки їхнє навчання у Польщі, а й проживання.

– Ми хочемо підготувати екзамен тут в Україні, – зауважує пан Томанек. – Я знаю, що Київський політехнічний інститут організовує такі іспити. Ми хочемо обрати кращих.

Серед екзотичних місць для навчання, як для українців, була представлена Австралія. 

– Ми пропонуємо не тільки вступ для університетів, але й літні програми для школярів від 6-7 років і вище, – розповідає представниця “Students International” Анна. – Ціни варіюються. Курси – від 500 доларів за 2 тижні. Екзотична країна, сильна освіта, тож попит і серед українців є. В основному обирають Сідней. 

Якщо ви ще не визначилися, де здобувати першу чи другу освіту або просто хочете бути в курсі освітніх тенетній, поспішайте до “Українського дому”. Виставка триватиме до 9 квітня.

Любов Ліщина

Фото Олександра Синиці

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter