У 1958 році американський хімік Стенлі Міллер провів експеримент з моделювання самозародження життя на Землі, але його результати чомусь приховав.
Учені з США і Мексики розсекретили результати експерименту 1958 року, в якому моделювалися умови зародження життя на Землі, повідомляє ТСН.
Виявилося, що один з авторів знаменитого експерименту із самозародження життя на Землі, американський хімік Стенлі Міллер, провів ще одну серію подібних дослідів. Але їхні результати і навіть факт проведення вчений з незрозумілих причин приховав.
Утім, протокол експерименту, лабораторні записи і "законсервовані" продукти атмосферних перетворень збереглися в бібліотеці Каліфорнійського університету.
Зараз науковці змогли з`ясувати, що в результаті досліду у 1958 році Стенлі Міллер отримав двадцять три амінокислоти і чотири аміни. Причому шість амінокислот і одна аміна мали у своєму складі сірку. Варто також сказати, що амінокислоти були синтезовані приблизно в таких кількостях, які реєструються під час вивчення метеоритів (вуглецевих хондритів).
"Це дослідження свідчить, що на зорі існування Землі в деяких регіонах могли скластися умови, сприятливі для синтезу біотичних молекул і зародження життя", - резюмували вчені.
За методикою дослід, виконаний Стенлі Міллером, повністю повторював класичний експеримент Міллера - Юри, проведений шістьма роками раніше - у 1952-му.
Тоді дослідники пропускали електричні розряди, які імітували блискавки, через суміш газів, яка мала моделювати атмосферу Землі і до якої входили водяна пара, водень, метан і аміак. Як виявилося, тривалий вплив "блискавок" викликав появу органічних сполук, до яких входили амінокислоти, необхідні для синтезу білків.
Експеримент набув великої популярності і неодноразово повторювався у різних варіаціях. Однак цікаву версію 1958 року відрізняла оригінальна суміш газів, до якої увійшли метан, аміак, сірководень і діоксид вуглецю. Такий склад, як вважається, добре підходить для моделювання хімічних процесів у викидах вулканів, які активно модифікували атмосферу древньої планети.
