Оробець: прибирати "зайві" предмети слід поступово

17:25, 17 березня 2011
Освіта
2 0

Чому посилатися на російський досвід некоректно

Перед тим, як приймати рішення про скорочення кількості предметів в 11-тих класах, треба щонайменше вжити суттєвих організаційних заходів. Про це сьогодні на прес-конференції заявила народний депутат, член парламентського комітету з питань науки і освіти Леся Оробець, коментуючи ідею МОН позбутися "зайвих" дисциплін, які вивчають старшокласники.

"З одного боку, не можна змушувати вчити все підряд з надією, що раптом знадобиться. Це те само, що закупати садовий інвентар у міську квартиру і давати йому іржавіти на балконі, сподіваючись через десять років поїхати у село. Але з іншого боку, краще практикувати поступове, поетапне впровадження спеціалізації й скорочення кількості обов`язкових предметів", – зауважила вона.

Леся Оробець нагадала, що Україна – це єдина країна у світі, де загальна середня освіта є обов`язковою для всіх, адже в інших державах у старші класи ідуть лише ті, хто планує вступати до вишів.

"Наші учні потрапили у вилку між законом "Про освіту" і Конституцією. Конституція вимагає обов`язкову середню освіту, а закон визначає, що середня освіта – це до 11 класів, а не до 9-ти. І дійсно постає питання, чи варто в останніх класах учити всі предмети?", - зазначила вона.

Народний депутат також згадала, що Фінляндія, на досвід якої зі скорочення предметів посилався на прес-конфренції Дмитро Табачник, має 19 предметів в останніх класах школи проти наших 16. А Грузія – 9, з яких 6 обов`язкових і три пропонують на вибір.

Водночас Леся Оробець наголосила, що в школі усі предмети "розкатували" на тривалість років навчання: "Тому, якщо зараз прийняти рішення "обрубати" і не вивчати, скажімо, математику чи географію, то формально це зробити неможливо, тому що цикл навчання вийде незакінченим. Коли програма розроблялася, то була розрахована на 12, а потім на 11 років навчання. Тобто таким самим формалізмом, як колись відбувався перехід з 12-річки на 11-річку, цей підхід не спрацює. У результаті, ті діти, які закінчать школу вже після реформи, будуть у рази гірше підготовлені, ніж ті, які закінчили школу до реформи".

Крім того, народний депутат вважає, що посилатися на російський досвід скорочення предметів, яким так "браво аргументує міністр Табачник", некоректно.

"Тому що в Росії ця реформа лише обговорюється. І ніхто не ставив задачу ввести таке нововвдення раніше 2020 року. Тобто ми знову таки йдемо на випередження і приймаємо незрозуміло що, аби тільки звучало як реформа", – резюмувала Оробець.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter