"ПроТабачений" рік української освіти

"ПроТабачений" рік української освіти

“Ми не хочемо щоб ваше міністерство переглядало історію України, щоб не було ніяких спільних комісій з Росією.. Не хочемо платних послуг... Не хочемо хабарництва...” Табачник на посаді міністра міг би стати гарним каталізатором українізації...

Сьогодні сповнюється рік, як українською освітою керує Дмитро Табачник. Уже через кілька днів після його призначення Україну захлеснула хвиля “АнтиТабачної” кампанії, студенти відправляли опудало Табачника потягом до Москви, і навіть на квиток грошей не пошкодували, депутати реєстрували проекти постанови про його звільнення з посади міністра, а заступник голови АП Ганна Герман заявила, що добровільна відставка Табачника була б корисною для нової влади.

Вона запевняє, що Янукович ніколи не підтримає “реформ Табачника” (тільки чому він його тримає?), нардепи та облради продовжують вимагати відставки міністра-“українофоба”, а студенти – масово протестувати проти його новацій.

Сумну річницю студенти відзначили акцією під Міністерством освіти «Табачник, сплати за рахунками!»

Щоправда, власне під стіни приміщення Міносвіти їм потрапити не вдалося. Паркан, який Табачник всупереч настанові Азарову поставив цього літа, сьогодні наглухо зачинили перед молоддю. Тож їм довелося мітингувати на тротуарі. Причому Табачника оберігали численні міліціянти разом з курсантами Академії МВС.

– За цей рік Табачник нічого не зробив доброго для української освіти, а всі його дії були спрямовані на те, щоб більше знімати грошей зі студентів, – вигукував у рупор вихованець Харківського національного університету ім. Каразіна. – Студентам намагалися “пропихнути” платні послуги, протягнути закон “Про вищу освіту”, який дозволяв кожен рік збільшувати плату за навчання. Поставили паркан біля свого міністерства, на який витратили понад 100 тисяч гривень... І тепер студенти прийшли з рахунками до пана Табачника.

У цей час до гучномовця підходить керівник Департаменту вищої освіти міністерства Ярослав Болюбаш.

– Я не розумію, чого ви тут зібралися, але те, що я почув, це повна необізнаність...

Чиновник розповідає про переваги нового законопроекту про вищу освіту, який саме в цей час у стінах міністерства розглядає робоча група: “Як забирають автономію вузів? Чи можна забрати те, що було? Мова йде про розширення. Ви вчитайтесь!”

– Як ви оцінюєте діяльність Дмитра Табачника за цей рік? Які досягнення міністерства? – запитую в пана Болюбаша.

– Як я можу оцінювати роботу міністра? Я можу сказати про те, що зроблено Департаментом вищої освіти.

І чиновник знову нахвалює новий законопроект про вищу освіту.

– Ми не хочемо щоб ваше міністерство переглядало історію України, щоб не було ніяких спільних комісій з Росією, – озвучував вимоги молоді аспіранти. – Не хочемо запровадження платних послуг. Не хочемо хабарництва...

– Ніяких екзаменів немає. Є бал вузу. Він працює на творчі спеціальності... Зараз нема кому вступати на заочне відділення...

Передати для Табачника чек від студентів на суму в 10 мільйонів гривень “за пропущені пари, під час яких вони ходили на акції протесту проти недолугих ініціатив міністерства”, чиновник відмовився.

Тож цей та інші виставлені Табачнику рахунки хлопці причепили на гострі шпилі огорожі.

Підтримати студентів прийшов і український письменник Сергій Пантюк. Ми поцікавилися його оцінкою діяльності Табачника на посаді міністра.

– Ця істота є “смотрящим” від російської кліки. І не Табачник звітує Януковичу, а Янукович звітує Табачнику, скільки зробили шкоди цим хохлам, – розповідає Пантюк. – Для мене справа честі бути тут. Тим паче що я тато першокласника. Я бачу, як школа негативно сприймає ці так звані “зміни”. Були класи по 20 учнів, стали по 32. Книжок немає, все тягається з Інтернету. Чим відрізняються негідники від нормальних людей? Нормальна людина виходить – негідник ховається за парканом, бо він боїться. Але всі паркани падають – рано чи пізно... Їхнє правління – це остання відрижка старого світу, Росії, яка сама на гарні розпаду. Українська ментальність – це віл. Вола гнуть, гнуть, але тут муха вкусила, тут батіг вдарив, тут копнули ногами – і тоді цей віл зривається. І тоді з’являється Гонта і Залізняк, і все змінюється.

Ми, у свою чергу, спробували дослідити, як змінилася українська освіта за рік керування Табачника.

Мовне питання: у фаворі суржик

Табачник затято просуває російську мову в українській освітній простір. З його приходом екзамен з української мови при вступі до вузу став необов’язковим, було скасовано іспит з української мови при завершенні бакалаврату та під час вступу до аспірантури. У структурі МОН ліквідували підрозділ сприяння освіті рідною мовою. Згодом Табачник заявив, що до шкіл треба повернути окремий курс російської літератури, відновити підготовку викладачів російської мови, “зарубіжну” літературу перейменувати на “світову”, “де російська література займатиме найбільший обсяг – три чверті навчального процесу”.

Водночас Табачник пообіцяв спростити програму з української мови. “Розвантажити” школярів чиновник чомусь вирішив шляхом викидання з навчальної програми сучасних українських письменників.

Він також дозволив вишам здійснювати навчання іноземців будь-якою мовою, мовляв за останні 5 років в Україні відбувався відтік іноземних студентів, і виною тому – українська мова. Але про якість української освіти і про співвідношення ціни якості пан міністр якось не замислився. Дарма...

Міжнародний XI конкурс знавців української мови імені Петра Яцика опинився під загрозою зриву, бо Міносвіти «одноосібно вийшло з числа організаторів конкурсу».

А згадати проекти мовної і літературної концепцій від Табачника!

“Опублікований документ фактично дає підстави для того, щоб у сфері освіти російська мова користувалася невиправданими перевагами, суттєво зменшуючи стимули до вивчення державної української мови не тільки представниками інших національностей, які мешкають на території України, а й українцями”, – зробили висновок експерти після вивчення концепції мовної освіти. 

На думку політолога, публіциста Тараса Возняка “головна мета міністра Табачника – не захистити російську, якою і так володіють усі 100% українців, а не дати поширитися українській, заблокувати можливість українській молоді повноцінно вивчати українську мову, а відповідно – творити українську цілісну політичну націю... “Таким чином українську мову вчили при СРСР, - сказав він. - Фактично ми отримаємо на виході людей, які не знатимуть ніякої мови, крім начебто російської, точніше – суржику. Суржику і на устах, і в головах”.

Історія: знову совок

Спочатку Табачник узявся за підручник з історії України. Навіть статтю написав про те, яким має бути такий підручник, серед іншого запропонувавши визнати лідерів ОУН-УПА Степана Бандеру і Романа Шухевича колабораціоністами.

У ході телефонної лінії газети “Аргументи і факти в Україні” Табачник назвав визначення Голодомору геноцидом українського народу “вигадкою українських істориків”. За його словами, голод був штучним, але не був геноцидом.

Згодом чиновник вирішив писати спільний українсько-російський підручник з історії. Але самі історики обох країн заявили, що це нереально. Табачник не відступав і взявся за написання спільного з Росією вже посібника з історії для вчителів.

“Зміст таких посібників покликаний формувати схвалювані державою стереотипи. Такі самі стереотипи, які формував, наприклад, “сталінський Короткий курс історії ВКП(б)”, вперше виданий у 1938 році, – заявив доктор історичних наук Станіслав Кульчицький. – Ясна річ, що в цьому спільному посібнику будуть і українські автори, і російські, але в ньому буде російська точка зору на події за всі 12 віків нашої історії. Тільки російська!.. Не можна сумніватися, що такий посібник буде випущений, схвалений нашим міністерством і пущений в оборот. Це підрив історичної освіти й національної пам’яті”.

До того ж історику за освітою та ще й з корочкою доктора наук Табачнику варто було б знати досвід інших держав, де спільні підручники не прижилися. Приміром, ідея франко-німецького підручника провалилася, і ним сьогодні ніхто не користується. Бо, як казав Кульчицький, “у кожного народу свій погляд на ту чи іншу битву, яка відбувалася між ними. А битв між німцями і французами було багато. Між Росією і Україною було теж багато всілякого...”

Але поки ведуться розмови навколо майбутнього спільного посібника-підручника, у новому підручнику з історії України вже немає згадки про Героїв Крут.

Вища освіта: повернення до корупції?

Табачник зажадав від студентів грошей, переконуючи, що платні послуги – це ознака цивілізованості. Але славнозвісна постанова Кабміну №796 обурила вихованців ВНЗ по всій країні. За підрахунками ватажків студентських організацій, тоді на акції у різних містах України вийшло близько 24 тисяч студентів. Під тиском молоді владі довелося від цієї ідеї відмовитися.

У вступній кампанії теж відбулися зміни. Табачник захотів повернення вступних іспитів, але на такий різкий крок усе ж таки не наважився. Проте суттєво підвищив вагу шкільного атестату при вступі. Він і понині наполягає на запровадженні “балу вузу” при вступі, нібито для творчих спеціальностей. Але в законопроекті цього чітко не прописано. Тож “бал вузу” кожен ректор зможе тлумачити на свій розсуд. А який ректор не хоче повернення іспитів?

Окрім “балу вузу” в законопроекті від Міносвіти, зареєстрованому дружком Табачника депутатом Луцьким, прописали й критерій визначення статусу ВНЗ – кількісний. Якби закон прийняли в такій редакцій, Києво-Могилянська академія мала б стати коледжем.

До речі, Табачник оголосив війну академії. Він не захотів затверджувати правила прийому на 2011 рік, бо там прописано сертифікат ЗНО з англійської для всіх випускників. Воно й не дивно – у статуті вишу зазначено, що одна з робочих мов – англійська. Але шанувальнику російської Табачнику англійська чомусь не до вподоби. Чи не тому, що він сам нею не володіє? Не дозволяє Табачник академії здійснювати й підготовку докторів філософії. Хоча саме Могилянка першою в Україні відкрила бакалаврські иа магістерські програми, за якими сьогодні працюють усі виші країни.

Скандальні вибори ректора в Донецькому національному університеті без участі Табачника теж не обійшлися.

Наслідки звільнення керівника Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, який розбудовував і запроваджував ЗНО в Україні, та затвердження на цій посаді заступника міністра Табачника Ірини Зайцевої (особи, яка не володіє літературною мовою), ще дадуться взнаки після проведення вступної кампанії.

Держзамовлення цього року суттєво зменшиться. Табачник спочатку пообіцяв урізати його на 42%, згодом цифра зменшилася до 10-15%. Що буде в результаті – невідомо. Підставою для скорочення державного замовлення міністерство вбачає зменшення чисельності випускників школи, але згідно з законом, кількість студентів, навчання яких фінансується з бюджету, залежить від загальної кількості населення України, а не від кількості осіб, що закінчили школу в останній рік.

Школа: від 11-річки до “оптимізації”

Основна подія в житті середньої освіти – перехід на 11-річку. При цьому 5-річних малюків зобов’язали отримувати обов’язкову дошкільну освіту. З тим, що в Європейському Союзі немає жодної країни, де здобуття повної середньої освіти тривало б менше 12 років.

Потім з’явилася мода на закриття українських шкіл, особливо на Донбасі, під недолугою назвою “оптимізація”. Нещодавно звітуючи в парламенті, Табачник заявив, що в Україні нараховується 605 шкіл, де навчаються від 1 до 10 дітей. А закривають чомусь школи на Донеччині й Луганщині, де вчаться по 100 і більше учнів. Наприклад, в українській школі в Макіївці навчається 404 учні, а її чомусь хочуть закрити.

Азаров нібито заборонив закривати школи, заявивши: «Це наша турбота, якщо не вистачатиме коштів, узяти на себе фінансування таких малонаповнюваних шкіл». Але покращення життя вже сьогодні вони теж обіцяли...

P.S. Табачник на посаді міністра міг би стати гарним каталізатором українізації. У відповідь на його проросійську політику фахівці-освітяни, студенти і всі небайдужі громадяни мали б активно поширювати моду на все українське, що змело б таких табачників та його покровителів з Олімпу... Поки що цього не відбулося.

Поки що...

Анна Ященко

Фото автора

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter