Чи правильно зробив Шкляр, відмовившись від Шевченківської премії?

Чи правильно зробив Шкляр, відмовившись від Шевченківської премії?

Своїм вчинком Шкляр показав, що премія Шевченка вже нічого не вартує... Йдеться про дискредитацію Комітету з Шевченківської премії, куди потрапило замало відданих Табачнику людей... Я би вчинив так само...

Широкого розголосу набуло цьогорічне присудження Національної премії імені Тараса Шевченка. Комітет присудив премію з літератури письменнику Василю Шкляру за роман «Залишенець. Чорний Ворон». Спочатку всі активно критикували роман та звинувачували його в ксенофобії та порнографії. Як тільки дискусії потроху вщухли, Шкляр звернувся до Президента із заявою, що не може прийняти премію, поки при владі є “українофоб” Табачник. І Янукович таки не дав письменнику премії. Чи правильно зробив Шкляр, відмовившись від Шевченківської премії, і чи поділяють його позицію лауреати премії минулих років, письменники та творчі особистості? Думки експертів...

Іван Марчук, український художник, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1997)

СВОЇМ ВЧИНКОМ ШКЛЯР ПОКАЗАВ, ЩО ПРЕМІЯ ШЕВЧЕНКА ВЖЕ НІЧОГО НЕ ВАРТУЄ

Це такий прецедент, якого ще не було в Україні. І не знаю, направду, хто – у виграші, а хто – в програші. Втім, я завжди шаную людей гордих.

Василь Шкляр – дуже цікавий чоловік. Він зробив потрібну і тяжку справу, яка повинна бути оцінена в державі.

Я в інший час отримував цю нагороду, хоч ніколи не працював і не жив заради премій. Проте зараз я би не прийняв ніяких дарунків від влади. Адже нагороди перетворилися в дитячі забавки. Чи то “Героя”, чи “Шевченка”… І вони не мають ніякісінького значення. Без них як жив поет чи письменник, так і буде жити. Премія ніяк не впливає на його статус. Та й грошова нагорода невелика.

Своїм вчинком Шкляр показав, що премія Шевченка вже нічого не вартує.

Галина Пагутяк, письменниця, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (2010)

ЙДЕТЬСЯ ПРО ДИСКРЕДИТАЦІЮ КОМІТЕТУ З ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ, КУДИ ПОТРАПИЛО ЗАМАЛО ВІДДАНИХ ТАБАЧНИКУ ЛЮДЕЙ

Цікаво, що звинуватили роман Шкляра у ксенофобії після того, як стало відоме рішення Шевченківського комітету. Отже, йдеться про те, щоб дискредитувати насамперед Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, куди потрапило замало відданих Табачнику людей.

Інтриги, наче при італійському дворі Катерини Медичі, а я надто далеко тримаюся від Банкової та Грушевського, щоб збагнути всі ці хитросплетіння. Тому скажу просто: позаяк президент не виконав рішення Шевченківського комітету стосовно Шкляра, то це проблеми Адміністрації Президента. Вона опинилася в незручному становищі. Бо звання лауреата ніхто письменника Василя Шкляра не зможе позбавити. Минулого року вже виникала подібна спокуса, довго тягнули з указом, і Шевченківському комітету закидали, ніби він присудив премію за роман про вампірів (йдеться про власний роман Галини Пагутяк «Слуга з Добромиля» – Авт.)

Щодо звинувачень у ксенофобії, то Василь Шкляр має право подати в суд на депутата Фельдмана і на директора “Фоліо” за спробу наклепу й вимагати морального відшкодування. Зараз деякі «патріоти» розмахують кулаками й вимагають від інших лауреатів відмовитись від звання, яке їм надав народ, а не влада, або навіть облити себе бензином, як нам радили минулого року.

Наше суспільство зуміє захистити себе від цієї чуми українофобії навіть за умови паралічу правової системи. Але хто поверне дорогоцінні час і здоров’я, які витратив Василь Шкляр у зв’язку з цим брудним інцидентом? Ось це найбільша втрата. А роман «Чорний ворон» залишиться в літературі як високомистецький твір, зразок справжньої чоловічої прози.

Іван Драч, член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка

ВІДМОВЛЯТИСЯ – ЦЕ ЙОГО ПРАВО

Шевченківський комітет обговорив кілька кандидатур. Ми вибрали серед представників літератури Василя Шкляра. Він нам видався найцікавішим та найталановитіший з-поміж тих, хто висувалися.

Я був за те, щоб він дістав цю премію, і я боровся за те, щоб йому її дали. Нам же треба було обстоювати, переконувати інших членів комітету, щоб голосували саме за нього.

А те, що він в цій ситуації відмовляється – це його право.

Степан Пушик, письменник, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1990)

Я БИ ВЧИНИВ ТАК САМО

Те, що відбувається нині в Україні, особливо, що стосується української культури чи освіти – це достойно перл найбільших сатириків світу.

Відмова від премії Василя Шкляра, пов’язана з діями Табачника у вищій освіті, достойна поваги. Звичайно, я би вчинив так само. Я не лише письменник, а ще й професор кафедри літератури інституту філології Прикарпатського національного університету імені Стефаника, тому не з розповідей знаю, що відбувається в освіті.

Якось я виступив на з’їзді письменників, коли Табачник ще був головою адміністрації і сказав, що не уявляю, щоб в Ізраїлі українець займав таку посаду і так себе по-хамськи поводив.

Але таке довго тривати не може.

Передусім я вимагаю, щоби була зустріч з президентом. Про це я вже говорив голові Шевченківського комітету (Борису Олійнику – ред.) та іншим письменникам. Плануємо зустрітися з ним та обговорити чимало актуальних сьогодні проблем.

Опитувала Уляна Матвій

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter