“Звільнення з посади Лікарчука для мене є незрозумілим. У нас не так багато фахівців, які б мали таку теоретичну і практичну підготовку”, – йдеться у коментарі екс-міністра освіти голови Громадської Ради освітян і науковців України Станіслава Ніколаєнка, переданому УНІАН.
Ніколаєнко також наголошує на тому, що ні в якому разі не можна відмовлятись від практики вступу за допомогою зовнішнього незалежного оцінювання. Навпаки – доцільно було б поширити зовнішній контроль, об’єктивне оцінювання при перевірці, акредитації всіх вузів. Він зазначає, що в діяльності УЦОЯ мало суб‘єктивного і вимоги до всіх однакові.
“У 2006 році було створено Український Центр оцінювання якості освіти і в листопаді урядом В.Януковича було затверджено Ігоря Лікарчука його директором. На той час Центр переживав важкі часи, були проблеми з кадрами, програмним забезпеченням, матеріально-технічним оснащенням і т. д. Я запропонував Ігореві Леонідовичу, доктору педагогічних наук, досвідченому організаторові очолити Центр і, думаю, не помилився. За минулі чотири роки створено потужну матеріально-технічну базу, програмно-методичне забезпечення, підготовлено кадри, створено регіональні центри, накопичений значний досвід проведення оцінювання знань учнів”, – йдеться у повідомлені.
Екс-міністр освіти нагадує, що запровадження свого часу ЗНО мало на меті зробити прозорою вступну кампанію, стимулювати педколективи і, перш за все, самого учня серйозно ставитись до навчання. А такі підходи є у всіх розвинених європейських країнах.
“На мою думку, колектив УЦОЯО на чолі з Ігорем Лікарчуком, в цілому виконав поставлені на них завдання. Звичайно все було не так гладко, були помилки, але за оцінкою вітчизняних і іноземних фахівців Центр свої функції виконував. Зауваження щодо помилок в тестах і т. і. свідчать не стільки про слабку роботу Центру, скільки про серйозні недоліки і помилки в змісті освіти, держстандартах, самих підручниках. Над цим треба працювати всім – і практикам, і вченим”, – написано у листі.
