Табачник пішов війною на Києво-Могилянку?

Табачник пішов війною на Києво-Могилянку?

Йому не подобається ефективний університет без корупції... Табачник не знає англійської мови?.. Проект закону від Табачника входить у конфлікт з програмою реформ Януковича...

Президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт заявляє, що “головний освітянин” Дмитро Табачник оголосив Могилянці війну. На прес-конференції в УНІАН керівник провідного українського вузу розповів, як міністерство тисне на академію, чому Могилянці не дозволяють здійснювати підготовку докторів філософії і чим небезпечне ухвалення законопроекту про вищу освіту.

Війна проти Могилянки

За словами Сергія Квіта, на сьогодні між Києво-Могилянкою і Мінсовіти виникло дві конфліктні ситуації.

– Я пов’язую обидва конфлікти персонально з Дмитром Табачником, а не з міністерством і працівниками, – одразу зазначив Квіт.

Перша проблема – для Могилянки не затверджують правила прийому на наступний навчальний рік: МОН не дозволяє, аби академія вимагала від вступників сертифікат з англійської мови на всі спеціальності.

– Хоча вже 19 років Києво-Могилянська академія вимагає англійську. Англійська в нас у статуті, – каже Квіт. – У нас дві робочі мови – українська і англійська. Це не просто декларація. Частина навчального процесу відбувається англійською, тому ми не можемо не вимагати цих сертифікатів. І переважна більшість джерел, які даються до вивчення, англомовні. Це європейська система.

У КМА запевняють, що там не ущемляють права абітурієнтів, які в школі вивчали німецьку, французьку чи будь-яку іншу іноземну мову. Адже майбутні вступники завчасно знаючи про цю умову, займуться вивченням англійської, і коли здаватимуть ЗНО, пройдуть відповідний тест. А вже при навчанні в академії зможуть паралельно вивчати будь-яку з представлених 14 мов.

Друга конфліктна ситуація – питання перезатвердження статуту.

НаУКМА була підпорядкована МОН ще у 2002 році (раніше Могиляка належала Кабміну), але фактично цей процес завершився тільки в цьому році. Тому ВНЗ мав перезатвердити статут. Але знову почалися проблеми.

– До нас висувають питання з притиском: ви, мовляв, не маєте права записати в статут докторську школу і PhD-програми, – розповідає Квіт. – НаУКМА – єдиний університет в Україні, який створив докторську школу, яка на сьогодні охоплює шість PhD-програм західного зразка. Це не кандидат наук, якому дали інший диплом. Наші аспіранти мають 12-15 інтердисциплінарних курсів. За 4 роки навчання вони мають пройти три різні курси англійської мови, публікуватися в західних наукових журналах, виступати з доповідями на наукових конференціях англійською. Аспіранти мають двох наукових керівників – один наш, другий – західного університету-партнера. Мене на сьогодні як президента академії не турбує державне визнання наших дипломів PhD, тому що наша докторська школа має угоди з Барселонським університетом, з Маастрихтським університетом і з університетом Західного Онтаріо в Канаді (а це один з кращих світових університетів). Ці університети визнають наш рівень докторської школи. І наші докторанти при захисті можуть одержати наш диплом і диплом університету-партнера. Але нас турбує ось що. Ми єдині створили докторську школу (а згідно з зобов’язаннями Україна у 2010 році скрізь має перейти від аспірантури й докторантури до PhD), але нам у статуті не дозволяється вписати цю докторську школу...

Чому Табачник розпочав наступ на Могиляку?

– Очевидно, йому не подобається ефективний університет без корупції. Очевидно, не подобається автономний університет, – розмірковує Квіт. – Фактично, в Україні немає жодної автономії. Держава контролює авторитарно діяльність університетів у всіх абсолютно сферах. Ми за духом вільний університет. Які можуть бути наслідки? Мені важко сказати... Можливий тиск на мене персонально... У мене ще 4 роки контракту. Можуть намагатися звільнити через догани. Щодо університету – можливі якісь позачергові перевірки...

Чим небезпечний законопроект про вищу освіту

На нещодавньому засіданні Ради ректорів вищих закладів освіти Київського регіону, Сергій Квіт представив експертні висновки НаУКМА щодо проекту нового Закону України "Про вищу освіту» і запропонував повністю відмовитися від цього законопроекту.

– Головна мета цього законопроекту – представити формальні зміни, які нібито відбуваються в нашій освіті, – розповідає Квіт. – Що дійсно є у цьому законі – це ствердження трициклової системи: бакалавр, магістр і PhD. Окрім цього, ми не бачимо жодних змін, які б реально наближали нас до єдиного європейського простору вищої освіти. Більше того, я вважаю, що цей закон відкидає нас назад, але невідомо куди: тому що повернутися в радянську систему вже неможливо, її немає. Але цей закон насправді відмежовує Україну від єдиного європейського простору вищої освіти.

Пан Квіт запевняє, що введення PhD – це абсолютно формальний крок.

– Якщо в нас була підготовка кандидата наук, то тепер цьому кандидату просто дають інший диплом – PhD, але система не змінена. І, по суті, немає ніякої системи підготовки кандидата наук.

Найбільш обурює керівника Могиляки повне ігнорування в законі питання англійської мови.

– На останній конференції Асоціації європейських університетів у Відні, у якій я брав участь, виступав представник Угорщини й казав, що там страшенна проблема з англійською, хоча в Угорщині дуже великий відсоток академічного середовища спілкується англійською, така сама проблема в поляків, угорців, у всіх, хто колись був у соціалістичному таборі, – каже Квіт. – А ми це питання абсолютно ігноруємо. – Без англійської мови немає ніякої євроінтеграції, немає ніякого Болонського процесу. Якою мовою іспанець може зрозуміти німця? Тільки англійською. Це загальноприйнято в Європі і світі.

Президент НаУКМА також наголошує, що за цим законопроектом практично унеможливлюється інтердисциплінарність, на якій базується вся європейська світова система. Інтердисциплінарність – це система вільного творчого навчання, коли сам студент формує траєкторію свого навчання.

– Одне з найбільш комічних положень – стратифікація університетів. Прописано, що університет повинен мати 10 тисяч студентів. У такому разі ні Стенфорд, ні Прінстон не вписуються в класичні університети, якщо їх поділяють за кількісною ознакою. Університети продовжують існувати за принципом утримання, вони не можуть брати участь у власному розвитку. Ніколи у світі університети не залежали тільки від державного фінансування. Ми маємо десь 254-256 університетів. Держава просто не може їх профінансувати. Вони самі мають дбати про себе. Базова ідея сучасного університету – автономія. Фінансова, кадрова, академічна. Держава просто повинна дати можливості університету, а не контролювати його кожний “чих”.

Сергій Квіт зазначає, що проект закону також входить у конфлікт з програмою економічних реформ Януковича «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Програма нібито надзвичайно ринкова, передбачає створення конкурентно-якісних університетів, а закон – “абсолютно совковий”.

– Цей закон обговорюється і протаскується з невідомо якою метою. Ефекту від нього жодного, – запевняє президент НаУКМА. – Печальний досвід прийняття закону про 11-річку, був проголосований моментально. Є небезпека, якщо цей закон внесуть у ВР, він теж буде моментально проголосований. Але я не хочу допускати такої думки...

“Заслані козачки” від Міносвіти

На прес-конференцію в УНІАН, окрім журналістів, завітали й представники МОН. Не останні люди в міністерстві: директор департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш і керівник Сектору взаємодії зі ЗМІ та зв`язків з громадськістю, прес-секретар Табачника Ірина Костевська.

Кажуть, напередодні з Міністерства освіти зателефонували в Могилянку, почалися істерики і обурення, як це так, що пан Квіт наважився вийти на прес-конференцію, та й ще критикувати міністерство.

Але, напевно, знаючи вагу Могиляки, причому не тільки в українському освітньому середовищі, вирішили з перших вуст почути, про що ж говоритиме керівник НаУКМА.

Болюбаш, чомусь вирішивши спробувати себе в ролі журналіста, теж поставив Квіту питання, доволі розгорнуте, з критикою і повчанням.

– Ми знаємось дуже давно. Я майже 30 років працюю в апараті. І мене ніхто ніколи не виганяв, який би не був міністр: лівий чи правий, чи регіонал. Очевидно, я маю певну вагу я професіонал. У мене виникло риторичне запитання – а якої ви країни філія? Адже Києво-Могилянська академія завжди була українським вузом. Мені було боляче чути ці заяви. Я може звести до одного: розпочалася боротьба за абітурієнта. Адже в наступному році їх буде на 42% менше, ніж було цього року. Почалися випереджувальні дії для убезпечення відповідальності за щось...

Видно було, що до “питання” пан Болюбаш готувався ретельно, і, виголошуючи цю промову, тримав папірці, у які час від часу заглядав. Врешті-решт мінстерський функціонер звернувся безпосередньо до Квіта. Цілий потік... Чи не вважаєте ви порушенням прав абітурієнта комплексний екзамен, який проводите в один день? Чи не порушуєте ви права, запровадивши для всіх англійську, за те, що ви вимагаєте плату за навчання до зарахування?...

– Те, що прозвучало сьогодні на прес-конференції, я б відніс до фізичної категорії – хаотичний рік, – розповідав по закінченню прес-конференції журналістам Болюбаш. – Повисмикували невідомо звідки... У нас безліч ВНЗ здійснюють викладання дисциплін іноземною мовою. У Донецькому національно-технічному університеті готують кадри для фірми “Сіменс”. Морські, авіаційні, класичні університети здійснюють викладання англійською. Треба впроваджувати англійську мову, але не за рахунок ущемлення прав дитини... Усі інші питання стосовно закону аж ніяк не приймаються. Закон надзвичайно прогресивний... Допоки буде існувати світ, буде існувати поняття кандидат наук, як існує середня спеціальна освіта, колишня технікумівська (яку нещодавно хотіли знищити). Закон творили люди, не міністерство. Звичайно, є якісь помилки, промахи, це ж нормативний документ.

– А чому тоді не затверджують статут академії? – поцікавилися ми в пана Болюбаша

– Є норми, які не відповідають нормам законодавства. Що заважає університету здійснювати викладання окремих дисциплін англійською мовою?.. Викладати треба. Але це не може бути нормою статуту. Є й інші порушення. Як можна в статуті написати PhD-програми, якщо законодавством це не передбачено? Як можна видавати власні університетські дипломи?

– Чому ви проти, щоб Могилянка готувала докторів філософії, коли впровадження цього наукового ступеня МОН прописало в законопроекті про вищу освіту?

– На сьогодні в законодавстві цього нема.

– Так закон можуть прийняти завтра.

– Тоді будь-ласка, буде запроваджено. Зараз треба готувати нормативну базу...

Табачник не може забути, як Квіт виступав проти його призначення?

Нагадаємо, після того, як Дмитро Табачник отримав посаду міністра освіти, Сергій Квіт був єдиним ректором, який публічно виступив проти цього призначення.

Але “антиТабачна” кампанія, так і не виконавши свого завдання, – не добившись відставки міністра, – потроху зійшла нанівець.

Тоді на одній з конференцій влітку цього року журналісти поцікавилися, чи часом не розпочнуться репресії щодо НаУКМА.

На що “головний освітянин” відповів: “Я вам відповім словами Конфуція: не треба шукати чорну кішку в темній кімнаті, особливо якщо її там ніколи не було”.

А також наголосив на автономії ВНЗ.

– Я просто не можу зрозуміти, про що йде мова... Усі будуть жити за одними законами. Міністерство не втручається в автономію вузів, вони самі визначають напрями підготовки, хто буде викладати.

Тоді хотілося б запитати пана міністра: якщо він і справді сприймає критику, то звідки сьогодні цей тиск на академію, чому у МОН, яке декларує євроінтеграційні прагнення, не хочуть привілей англійській мові й лякаються PhD? Хоча, можливо, вони мають рацію... Дадуть добро на всі ці “нововведення”, а потім виявиться, що “перші освітяни” ні PhD не мають, ні англійської не знають... Кажуть, Табачник мови міжнародного спілкування таки не знає...

Анна Ященко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter