Експерт: Введений Міносвіти додаток до диплома європейського зразка – це не Diploma Supplement

Експерт: Введений Міносвіти додаток до диплома європейського зразка – це не Diploma Supplement

Як жартома говорять деякі наші європейські колеги, Додаток до диплома, який друкує Україна, – це все одно, що взяти євро і розмножити на кольоровому ксероксі...

У листопаді 2010 року Міносвіти оголосило про запровадження у 2009-2010 навчальному році Європейської кредитно-трансферної системи та Додатку до диплома європейського зразка, покликаних спростити процедуру визнання українських дипломів про вищу освіту в Європі та сприяти мобільності студентів. Проте влітку отримати Diploma Supplement пощастило лише незначній кількості студентів Київського політеху. Решта випускників вишів, незважаючи на обіцянки, знову вдовольнялися лише національним дипломом. Нагадаємо, запровадження Додатку до диплома європейського зразка – Diploma Supplement – відкладалося в Україні з 2005 року. Чому українські студенти не можуть отримати DS ми запитали у Президента Всеукраїнської академічної спілки спеціалістів професійної оцінки наукових досліджень і педагогічної діяльності, офіційного представника в Україні Міжнародної академії наук і вищої освіти (Лондон, Великобританія), генерального секретаря Національного Болонського центру Бориса Житнігора.

Пане Борисе, чому українських студентів знову залишили без Додатку до диплома європейського зразка, хоча це було законодавчо прописано?

Є постанова Кабміну № 265 від 2 березня 2010 року, де Diploma Supplement входить у перелік обов’язкових документів, які повинні був отримати випускник вже цього року, є наказ Міністра освіти № 943 від 16 березня 2009 року, підписаний ще Вакарчуком, про те, що Додаток до диплома європейського зразка впроваджується і повинен видаватися.

Україна повально не готова сьогодні це робити. 99,9% випускників навіть не отримали той стандарт, які намагаються впровадити. 99,9% ВНЗ не уявляють, як це оформлювати, і у найближчі 10 років їх ніхто цьому не навчить, у міністерстві банально нема кому навчати і, крім того, – це досить значні витрати на навчальні програми, методичну та інформаційно-роз`яснювальну роботу. У нас, незважаючи на багаторічні претензії на європейську інтеграцію, мало хто, навіть у вузівському середовищі здатний виразно пояснити, що таке Болонський процес, ЄКТС, Європас, Європейський простір вищої освіти і взагалі – навіщо це все потрібно Україні.

Тепер якщо я, власник диплому, хочу влаштуватися на роботу в Європу і, починаючи з цього року, не надам юридично адекватний і зрозумілий за змістом для європейців DS, то мене на роботу не візьмуть, навіть кандидатуру не будуть розглядати. Раніше за кордоном знали, що у нас ці загальноєвропейські додатки до диплома просто не видаються і, якщо й визнавали наші дипломи, то лише ситуативно – на розсуд окремих роботодавців. А зараз українські шукачі роботи в Європі юридично зобов`язані мати DS, без якого вітчизняний документ про освіту в Євросоюзі просто не дійсний. А згадайте ще про неоднозначне сприйняття за кордоном вітчизняної якості освіти! Немає справжнього DS – немає і юридичної підстави для офіційного визнання диплому в межах країн, що входять в Європейський простір вищої освіти.

Слід зазначити, що ми впровадили у національне законодавство міжнародні стандарти, тож тепер диплом про вищу освіту, враховуючи постанову Кабміну і наказ міністра, без супроводу DS не дійсний і в Україні теж. Адже прописано: у перелік обов’язкових документів у дипломі, окрім національного додатку, додається DS, а його нема. Норма імперативна.

До того ж, Diploma Supplement повинні були видавати всім, а видали кільком десяткам студентів. У Європі це утиск конституційних прав людини. На Заході університети і профільне міністерство вже давно були б завалені позовами на солідні суми.

Ми хочемо вбудуватися у Європейський простір вищої освіти. Ми стали його членами. Але в силу недосконалості вітчизняного, і, треба визнати, європейського юридичного інструментарію реалізації механізмів Болонського процесу, який, зокрема, не передбачає повноцінної участі України у “Європас”, ми не можемо належним чином цього зробити.

Поясніть, що таке Європас?

Європас (Europass) – це загальноєвропейська система акумуляції і обміну інформацією між країнами Євросоюзу для забезпечення мобільності фахівців у кордонах Європи. Від самого початку Болонський процес задумувався його ініціаторами як інструмент освітньої інтеграції в межах Європейського співтовариства, – без урахування можливості його активного поширення за межами ЄС. Тому обговорювані нами проблеми зараз перш за все перебувають у юридичній площині.

«Europass» – узгоджена система функціонування служби пошуку роботи і місця навчання в європейських країнах (електронна версія цієї служби: сайт http://europass.cedefop.europa.eu), а також єдиного формату супроводжуючих цей процес документів. «Europass» засновано і функціонує відповідно до рішення Ради Європи. За допомогою інструментів «Europass» на міжнародному рівні забезпечується прозорість і однаковість у всьому, що стосується дипломів, сертифікатів та атестатів, а отримані в інших країнах навички та кваліфікації стають зрозумілі для роботодавця в будь-якій європейській країні. «Europass» складається з п`яти документів: детальне резюме (Europass Curriculum Vitae); «мовний паспорт» («Europass Language Passport»), що відображає ступінь володіння здобувача іноземними мовами; «Europass Diploma Supplement» (в якому вказується і описується отримана вища освіта); «Europass Mobility» (де системно вказується досвід міжнародної роботи і навчання) і «Europass Certificate Supplement» (запис про покликання і професійну компетенцію).

У чому ж, на Ваш погляд, полягають основні проблеми, що заважають Україні стати повноцінним учасником Європейського простору вищої освіти?

Україні, насправді, вкрай складно належним чином виконати міжнародні зобов`язання, наприклад, щодо забезпечення національних дипломів про вищу освіту загальноєвропейськими додатками – DS, бо вона не є ні повноцінним (повноправним) членом «Європейського простору вищої освіти» (ЄПВО), ні учасником «європейської системи обліку та обміну освітньої інформації з метою забезпечення професійної та академічної мобільності громадян європейських держав» - «Europass». Адже Diploma Supplement – один з ключових документів саме системи Europass, який, у разі не відповідності вимогам цієї системи або не входження до меж її супроводження та контролю, значною мірою втрачає свої імперативні юридичні властивості і легітимність.

Говорячи про DS, слід зазначити, що в європейському контексті мається на увазі «загальноєвропейський додаток до диплома» (інструмент академічного і професійного визнання освітніх кваліфікацій на міжнародному рівні), а не «додаток до диплома європейського зразка», тому розроблений і введений МОН України національний варіант «додатку до диплома європейського зразка», в цілому не є документом системи «Europass». Особливо слід підкреслити, що DS, випущений і оформлений в рамках системи «Europass» так і називається – «Europass Diploma Supplement». Крім того, в рамках цієї багатонаціональної європейської програми все взаємопов`язано: впровадження Європейської кредитно-трансферної системи без належного впровадження DS безглуздо, саме тому сама система іменується «ECTS-DS».

Як пояснює завідувач сектором кваліфікацій Генерального директорату Європейської комісії з питань освіти і культури Карло Скатолі, враховуючи те, що Україна не є членом ЄС і ЄЕП, а, отже, і повноправним учасником програми «Europass», для неї саме DS є ключовим міжнародним документом забезпечення мобільності українських громадян, академічного і професійного визнання їх освіти.

Тобто, з одного боку, вся система «Europass» для України звужується до масштабів одного документа – «Europass Diploma Supplement», з іншого боку – навіть цей документ, враховуючи європейські вимоги і вітчизняні реалії, українські ВНЗ не можуть оформити у легітимній міжнародній формі.

Європас – це насамперед сайт, на якому знаходиться сукупність інформації, необхідної для забезпечення мобільності будь-якого випускника ВНЗ, який по справжньому знаходиться у Болонській системі. Якщо виданий DS, то мається на увазі, що ВНЗ 100% правильно, за європейськими стандартами, ввів у своїй практиці ЄКТС.

Ще дуже важливо: DS у Європі – це документ, який видається вищим навчальним закладом, а не будь-яким міністерством. Бо це – документ загальноєвропейський. Вся Європа в освітній сфері базується на автономії ВНЗ, які самим своїм існуванням відповідають за якість освіти, самі видають дипломи про вищу освіту, самі атестують педагогів і вчених на наукові ступені та звання, самостійно впроваджують механізми та інструменти Болонського процесу, беруть участь у системі «Europass». В кінцевому підсумку, неспроможність ВНЗ по всіх цих напрямках може спричинити падіння його рейтингу, як наслідок – непопулярність у абітурієнтів, економічний крах і неминуче закриття. У цьому полягає виключно справедлива сутність конкуренції у сфері освіти. Тепер наша ситуація: єдине державне джерело – Міністерство – ліцензує, сертифікує, контролює, затверджує навчальні програми, виготовляє і контролює видачу дипломів та додатків до нього, не дуже ефективно встановлює стандарти впровадження механізмів Болонського процесу і ЄКТС і т.д., і т. п. Суцільна монополія! Всі «під одну гребінку»!

Якби вітчизняні ВНЗ отримали реальну автономію у своїй діяльності, то усвідомлення зрослої соціальної відповідальності, а також конкурентні механізми на ринку освіти, призвели б лише до зростання якості і авторитету громадської освіти, дали б йому потужний імпульс до розвитку. Саме тоді до його розвитку були б підключені, як це і властиво європейським країнам, незалежні інвестори, студентські активи, асоціації роботодавців, широка громадськість.

Знаєте, ми не раз спілкувалися з чиновниками різних рівнів Міністерства освіти, коли ним керував Вакарчук. Як не дивно, до Табачника, незважаючи на всі базікання про те, що він максимально демократичний і доступний, ми не пробилися. Ми відіслали величезну кількість листів, на які нам навіть не відповідали.

Який був зміст листів?

Різного роду пропозиції щодо консультацій, узгоджень по Болонському процесу.

Чому наша організація займається Болонським процесом? Знаєте, наші організації займаються різними міжнародними проектами. Одного разу європейські колеги, розуміючи проблеми України в області реалізації механізмів Болонського процесу, запропонували нам виступити експертами з супроводу впровадження DS в українських вищих навчальних закладах. Ми, так само як і наші зарубіжні партнери, виховані на традиціях автономії вищих навчальних закладів та нормального громадянського суспільства, навіть не припускали, що займатися цим питанням в Україні – справжній «головний біль», як за формою, так і за змістом. На жаль, в нашій країні просто не готові, а часто – елементарно не бажають обтяжувати себе, щоб дотягнутися до рівня цивілізованих стандартів. Треба сказати, що, часто не гласно, а часом і відкрито, офіційні Євросоюзівські структури, навчальні заклади та авторитетні асоціації у своїй практичній діяльності настільки мало довіряють нашій державній системі, що готові більше працювати з інститутами громадянського суспільства, як вони це називають, бачачи у цьому ростки демократії. 

З юридичної точки зору, Europass Diploma Supplement – це документ, що має офіційний міжнародний статус, встановлені вимоги до видання та оформлення, правовий зміст, а також тягне юридичні наслідки, які передбачені міжнародним правом. Тому те, що у нас впроваджується МОН України у якості «додатку до диплома європейського зразка», – це, по суті, офіційний переклад на англійську мову вітчизняного додатка до диплома, оформлений з урахуванням деяких стандартів, встановлених в Європі. Очевидно, що такий документ не може дати його власникові таких прав, які в Європі випливають з Europass Diploma Supplement.   

Europass Diploma Supplement, як бланк (а в оформленому вигляді – документ) суворої звітності, підлеглий європейським вимогам видання, якості та змісту, повинен відповідати усім встановленим в Європі критеріям захисту від підробок. Для набуття права на випуск захищеної друкованої продукції, в тому числі – документів суворої звітності, відповідна поліграфічна компанія (друкарня) повинна відповідати і вимогам, затвердженим Міжнародною федерацією друкарської справи і суміжних галузей промисловості «Intergraf», аудит для якої проводиться голландською компанією «VPGI»

Дуже важливо, що, для того, щоб легко виявлятися і бути легітимним в рамках системи Europass, Diploma Supplement повинен мати загальноєвропейську реєстрацію – спеціальний номер, що присвоюється уповноваженою європейською друкарнею.

І ще один момент. DS втрачає своє значення, особливо у відношенні мало відомих у Європі ВНЗ, якщо на сайтах таких ВНЗ високоякісною і поширеною європейською мовою не буде викладена, так звана, «Електронна карта ЄКТС»: детальний виклад в параметрах ЄКТС періодів і змісту навчання всіх фахівців, які вчаться в навчальному закладі, характеристика кваліфікаційних рівнів, резюме педагогів, які проводять навчання і т.д.

Ви хочете сказати, що додаток до диплома, який отримали студенти КПІ, не буде визнаватися європейськими роботодавцями?

Ще раз зазначу: DS, за європейським стандартом, – документ суворої звітності, який у Європі може виготовлятися тільки на спеціально акредитованих ЄС фабриках, які відповідають встановленим стандартам захисту документів суворої звітності. DS має сувору змістовну форму, він може різнитися у зовнішньому оформленні  різних вишах. Але, відверто кажучи, будь-які вільності відносно дизайну і зовнішнього оформлення DS, за негласним правилом, можуть собі дозволити лише авторитетні навчальні заклади країн Євросоюзу, тобто ВНЗ, які однозначно знаходяться в системі Europass. У країні немає стандарту DS, є спільний міжнародний стандарт і стандарт у конкретному вишу.

Що стосується додатків до диплома європейського зразка, які вже видані – вони, звичайно, з точки зору міжнародного права, не мають обов`язкової юридичної сили, в тій мірі, в якій вона властива Europass Diploma Supplement, але, разом з тим, можуть враховуватися іноземними роботодавцями як додаткові носії достовірної інформації про освіту – не більше того. Юридично наполягати на визнанні диплома про вищу освіту на підставі такого DS, так само як, наприклад, вимагати прийняття на роботу за відкритими вакансіями, буде неможливо. Визнавати чи ні освіту, яка оформлена дипломом з таким DS, - це вільний вибір, а не обов`язок роботодавця. Але з таким самим успіхом ніхто не може заборонити роботодавцю взяти людину взагалі без диплома.

До речі, багато ВНЗ Великобританії, особливо старовинних, не вважають потрібними взагалі впроваджувати Europass Diploma Supplement. Наприклад, університет Ноттінгема. Вони видають свої дипломи і принципово відмовилися від будь-яких стандартних додатків.

Чому?

Вони вважають, що вони настільки відомі і якість освіти по окремим факультетам настільки висока, що необхідність якимсь чином ще це підтверджувати, ображає той виш.

Щоб у Європі ВНЗ увійшов у програму ЄКТС-DS, він повинен пройти акредитацію при Єврокомісії. Вищий навчальний заклад представляє свою програму, пропонує документи, які дозволяють оцінити якість освіти, що вона не нижче мінімально допустимих стандартів в Європі. У такому разі ВНЗ отримує спеціальні знаки статусної ідентифікації, які  називаються «DS-лейбл» і «ЄКТС – лейбл».

У нас ввели ЄКТС. Але все це викликає посмішку. ЄКТС передбачає диференційовану багатобальну систему оцінок. Я сам був викладачем у вузі і знаю, як це робиться у нас. У нас нема методики, чіткого розуміння. У нас національні додатки досі видаються за чотирьохбальною системою оцінки: “2”, “3”, “4”, “5”, тобто “незадовільно”, “задовільно”, “добре” і “відмінно”.  

У нас багато що робиться не належним чином. Впроваджується державний бланк для DS, хоча цей документ не державний. Він міжнародний, європейський і завіряється ректором вузу. При цьому міністерство освіти намагається зобов’язати виші, не виділяючи додаткових штатних одиниць, не готовлячи людей, не видаючи методичні рекомендації порахувати ці кредити, перекласти, виконати всю роботу, а міністерство тільки надрукує бланки, оцінивши свою частину роботи в 100 гривень. Мені здається, що це неправильно і несправедливо по своїй суті.

Це буде не Diploma Supplement  – це просто додаток до диплому. Як додаток ви можете видавати який завгодно. Але як Європас – ні. Тому що справжній DS за номером можна “виловити” за системою Європас. У наших вузів цього номеру нема. Вони не в Євросистемі. Це просто неможливо. Те, що зараз фактично виходить у міністерства – це,  на жаль, лише імітація під гаслом просування Болонського процесу.

Як жартома говорять деякі з наших європейських колег, Додаток до диплома європейського зразка, який друкує Україна, – це все одно, що взяти євро і розмножити на кольоровому ксероксі.

До того ж, за вимогами ЄС, документи Європас видаються на одній з загальнопоширених європейських мов. Ми беремо англійську, але чомусь видаємо європейський додаток до диплому на двох мовах: англійській і українській. Питається, за наявністю національного додатку до диплому, навіщо робити DS на українській мові?

Часто з Європи приходять сигнали: чому взагалі у вас випускаються пластикові дипломи про вищу освіту? Це – далеко не кращий вітчизняний винахід. Тому що фізично перевірити  справжність таких дипломів неможливо. Це не папір, не печатка, не підпис, не можна провести аналіз. У всій Європі вони паперові, які вставляють у рамку і вішають на стіну.  

Що стосується нашої організації, то ми маємо громадський статус структури, яка супроводжує процес впровадження DS. У нас є зареєстровані європейські бланки DS, іменовані на нас. Ми не є навчальним закладом. Ми є координатором, який вивчивши ВНЗ і у відповідності до європейської традиції допомігши йому в оформленні, після печаті ректора завірить цей документ як організація, що супроводжує. Це справжній бланк DS і він заповнюється у відповідності до Євростандартів.

А яким чином Ви отримуєте ці бланки?

Є такий найбільший організаційний експерт по освіті у Європі – Європейська асоціація міжнародної освіти. Вона об’єднує найбільші виші планети. Там навіть є декілька українських ВНЗ. Ми теж пройшли акредитацію, представляли свою програму після чого у порядку експерименту вони нам запропонували допомогти Україні, бачачи які у нас проблеми з впровадженням DS. Це компромісний варіант. Тут повинні бути іменовані не ми, а сам виш. Повинна стояти емблема ВНЗ.

Ми контактуємо з Європою, звідти отримуємо інформацію.

Між тим, ситуація з впровадженням механізмів Болонського процесу в Україні гостро потребує масштабно готувати для українських ВНЗ координаторів ЄКТС. Намагаємося займатися цією діяльністю і ми. Хоча не всім це, прямо скажемо, подобається. Залучаємо до проведення занять провідних вітчизняних експертів. У планах – запрошення фахівців з-за кордону, які добре знають проблему.

Звичайно, якщо ми хочемо йти в ногу з Європою, нам необхідно перестати бравувати високим рівнем радянської освіти, космонавтикою і минулими досягненнями у фундаментальних науках, а, засукавши рукави, підвищувати поточну якість української освіти. І, звичайно, подолати корупцію в освітньому середовищі. Щоб у нас не було випадків, коли іноземні студенти, які закінчили український навчальний заклад, де не проводиться навчання на іноземних мовах, і отримали диплом, до цього часу толком не знали ні російської, ні української мов. Врешті-решт, незабаром можна втратити й ту відносно невелику кількість іноземних студентів, які навчаються в Україні.

Нещодавно один з експертів поділився інформацією, що на минулій в Каїрі науковій конференції, африканські колеги заявили, що, якщо раніше в більшості країн Чорного континенту радянські і французькі дипломи котирувалися на одному рівні, а африканські освітні документи значно поступалися їм у значущості. То тепер в Африці французькі дипломи поза досяжністю, дуже шановані дипломи Каїрського університету, а освітні документи українських ВНЗ, на жаль, майже не затребувані...   

«Острозьку академію» нещодавно прийняли до Європейської асоціації університетів (ЄАУ), керівництво вишу запевняє, що дипломи випускників академії визнаватимуть в Європі...

Безсумнівно, необхідно щиро привітати даний навчальний заклад – один з провідних в Україні – з професійним визнанням навчального закладу європейськими колегами. Це справді значуще досягнення, яке підкорилося не багатьом ВНЗ України.

Якби юридичного визнання освіти на міжнародному рівні можна було б досягти тільки членством того чи іншого ВНЗ у великих громадських організаціях, нехай і такого серйозного рівня, як Європейська асоціація університетів, то й не виникло б потреби зводити систему, що настільки складно нами осягається, як ті ж ЄКТС-ДС і Європас.

Таке членство дійсно додає міжнародного авторитету ВНЗ. Але міжнародне визнання освітніх документів, все ж таки, здійснюється в юридичній площині на рівні офіційної влади різних країн (готових захистити таке визнання силою державного примусу), навчальних закладів (готових визнати раніше отриману за кордоном освітню кваліфікацію особи і дозволити йому продовжити навчання у себе без необхідності переучуватися або додатково підтверджувати раніше отримані знання) і роботодавців (готових прийняти на роботу українського випускника ВНЗ за фахом).

Розмовляла Анна Ященко

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter