ЦОМ: Проект Закону "Про вищу освіту" має багато суперечностей

16:31, 26 листопада 2010
Освіта
0 0

Впроваджує "середній бал ВНЗ" та "мови" навчання

В Центрі освітнього моніторингу (ЦОМ) вважають, що на сьогодні цей документ потребує серйозного експертного та громадського обговорення, оскільки має багато суперечностей.

Про це йдеться в повідомленні ЦОМ, переданому УНІАН.

Спеціалісти Центру підкреслюють, що новий проект Закону «Про вищу освіту» є важливим документом для українського суспільства, бо від того, в якому вигляді він буде прийнятий, залежатиме майбутній розвиток української освіти.

На думку експертів Центру, з окремих питань цей законопроект справді робить крок уперед порівняно з чинним Законом України «Про вищу освіту», з інших – робить півкроку, хоч можна було б діяти в законодавчому полі більш радикально. “З третіх же (питань – УНІАН) розробники так і залишилися в полоні радянських стереотипів й не наважилися передбачити давно назрілі законодавчі новації”, - впевнені спеціалісти.

Новий проект Закону «Про вищу освіту» передбачає здійснювати прийом до університетів не лише на конкурсній основі за результатами тестування, а з урахуванням середнього балу атестата та балу вищого навчального закладу. Проте законопроект не дає відповіді  на питання, що таке «середній бал ВНЗ» і не прописує  механізм його визначення.

Фахівці також зазначають, що скасовано архаїчний поділ ВНЗ на І-IV рівні акредитації й запроваджується цілком сучасний: на університети, академії, коледжі, професійні коледжі. Але при віднесенні навчального закладу до того чи іншого типу застосовано механічні критерії і відсутній ключовий показник – якість освіти. Так, наприклад, класичний університет створюється за умови, якщо у ньому за денною формою навчається не менше як 10 тис. студентів не менш як за 8-ма галузями освіти і здійснюється підготовка наукових кадрів не менше ніж з 8-ми наукових спеціальностей.

Щодо мовного питання в системі навчання експерти ЦОМ зазначають, якщо в попередньому варіанті законопроекту від 2009 р. говорилося, що мовою навчання у ВНЗ є українська, то тепер вже йдеться про декілька мов: «мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про мови».

Водночас спеціалісти Центру вважають прогресивною у підготовленому Законі 6-ту статтю, яка прописує структуру вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями «молодший спеціаліст-бакалавр-магістр» та за освітньо-науковими рівнями «доктор філософії та доктор наук». Проте збережено і стару традицію: бакалавр не вважається закінченою вищою освітою, тому особа, яка закінчила бакалаврат, в магістратуру може вступати лише на ту ж спеціальність. Ліквідовується освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», що є доцільним.

Щодо здобуття освітньо-наукового ступеню «доктор наук», то останнє слово й надалі залишається за ВАКом, а не за вищим навчальним закладом, як це практикується у європейських країнах, зазначають в ЦОМ. В законопроекті ВАКу надаються такі повноваження, які, по суті, зводять нанівець автономію вчених рад університетів у царині присвоєння наукових ступенів. На думку ЦОМ, доцільно було б, якщо й не всім одразу, то хоч би спершу вченим радам дослідницьких та національних університетів надати право остаточного присвоєння наукових ступенів.

Основні напрями міжнародного співробітництва у галузі вищої освіти фактично спрямовані на інтеграційну діяльність з університетами лише однієї країни – Російської Федерації, говориться в повідомленні ЦОМ. При цьому в Пояснювальній записці до законопроекту йдеться про загальноєвропейський освітній простір.

Також законопроект дещо розширює правову базу студентського самоврядування, проте зовсім не передбачені права органів студентського самоврядування  на громадську та суспільно-політичну діяльність. Новий проект дозволяє необмежено збільшувати розмір плати за навчання студентів-контрактників, заявляють фахівці Центру. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter