Вища освіта у Польщі для українців: реальність вже сьогодні?

Вища освіта у Польщі для українців: реальність вже сьогодні?

У Польщі навіть відсутні журнали академічних груп. Ніхто не виставляє “енки”... Ніхто не заганяє студентів у аудиторію... Користування Інтернетом безкоштовне. Бібліотеки безкоштовні... Інтерв`ю...

Європейська освіта стає ближчою. Відтепер навчатися у Польщі для українських студентів стало простіше. Свою роль відіграє очікування Євро-2012. Наші юнаки, які навчатимуться там завдяки діяльності Корпорації “Українсько-Польський центр академічних обмінів”, матимуть можливість стати волонтерами під час проведення Чемпіонату. Рік навчання для українців коштуватиме в середньому тисячу євро. Це навіть дешевше вартості навчання в багатьох київських університетах. Спектр спеціальностей доволі широкий: міжнародні відносини, журналістика, туризм, політологія, менеджмент, фінанси і облік тощо. Сьогодні свої двері для українських абітурієнтів вже відкрили Опольський університет, Вища школа управління та адміністрації в м. Ополє та Вища банківська школа у Хожуві. Найголовніше, що диплом, який отримають наші студенти у цих ВНЗ, буде визнаватися як в усіх країнах ЄС , так і в Україні, нострифікація стане можливою. Про можливості і умови навчання у польських університетах в інтерв’ю УНІАН розповів голова Корпорації  “Українсько-Польський центр академічних обмінів” Олексій Москаленко.

Олексію Сергійовичу, для того, аби вступити в український ВНЗ, абітурієнт повинен мати сертифікат ЗНО з пристойними балами, атестат, на деякі спеціальності ще необхідно пройти творчий конкурс. А які випробування очікують на юних українців, які хочуть здобути вищу освіти у польських ВНЗ?

Сертифікату ЗНО не потрібно. Потрібен лише документ про повну середню освіту, тобто атестат чи диплом бакалавра – для вступу на магістратуру. Ці документи та додатки до них ми перекладаємо на польську мову, студент пише заяву і проходить наше внутрішнє тестування, переважно, з польської та англійської мов і країнознавства (загальні відомості про Польщу, Європейський Союз), аби показати свій загальний рівень і кругозір.

Тобто вступ до польського університету, по суті, відбувається в Україні?

Так. Польська сторона жодних вимог до українських студентів, які успішно склали у нас випробування, не висуває. Ми самі відбираємо студентів і вони потрапляють до Польщі вже безпосередньо для опанування навчального процесу.

Ви кажете про тестування з іноземних мов. Тобто неодмінним атрибутом потенційного студента ВНЗ Польщі має бути володіння англійською і польською?

За офіційними польськими вимогами абітурієнту необхідно скласти іспит з польської мови перед комісією, яка працює згідно вимог їхнього міністерства освіти. Зрозуміло, що цей іспит скласти дуже складно. Для цього польські університети формують підготовчі відділення для іноземців, які коштують дорого – близько 2 тисяч євро за курс. Але ВНЗ, з якими ми маємо партнерські відносини та які входять до складу корпорації, дають можливість українському студенту поступово, протягом першого семестру, увійти в нове мовне середовище. А польська мова дуже легко засвоюється українською молоддю.

Англійська мова для Польщі – це традиційний напрямок. Оскільки університети мають вагу і престиж в Європейському Союзі, то цілий ряд дисциплін там викладається англійською. Їхні студенти проводять окремі семестри в інших вузах Європи: Німеччині, Франції, Чехії, де викладання ведеться теж англійською. Тому студенту потрібно її знати. В Україні є багато коледжів і шкіл, де англійську викладають на пристойному рівні. Якщо студент вважає, що його знання недостатні, ми можемо йому в цьому допомогти. Якщо він впевнений у своїх силах та успішно проходить у нас тестування, співбесіду ми починаємо клопотання перед ректорами університетів про зарахування такого студента.

Ви розповідаєте, що польські студенти мають можливість навчатися семестр чи кілька в інших вишах країн ЄС. Ця вільна траєкторія студента – складова Болонського процесу – буде поширюватися на українців, які навчаються у польських ВНЗ?

Є така європейська програма Еразмус Мундус, яка фінансується ЄС і університети, які до неї входять, здійснюють такі академічні обміни на цілий семестр. Польські ВНЗ, які ми пропонуємо для українських студентів, також мають таку можливість.

В ЄС навчальні програми уніфіковані, а українські навчальні плани мають дуже консервативний склад дисциплін, містять дуже багато загального гуманітарного компоненту, який є обов’язковим. А в Європі дисципліни конкретні, фахові, прагматичні. За польським навчальним планом лише 40% дисциплін є обов’язковими згідно стандартів, а 60% – компонент за вибором. Ми саме цим і скористалися і в цей компонент вклали предмети, необхідні в Україні для нострифікації. Ця проблема була дуже складною, оскільки польські університети дуже дбають про свій варіативний компонент, який саме і відрізняє кожен ВНЗ один від одного. Наявність варіативного компоненту та його ретельний добір дозволяє вишам залучати провідних фахівців не тільки з Польщі, а зі всього ЄС. Український компонент ущільнює ці навчальні плани. Тим більше, що у Польщі бакалавр вчиться три роки, а у нас – чотири. Але нам таки вдалося вкласти всі необхідні дисципліни у три роки.

Магістри вчаться два роки, так само, як у нас. Різниця в магістерських навчальних планах мінімальна. Але існує ряд інших проблем. Випускники-магістранти, які у нас закінчують, наприклад, Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, за стандартом повинні скласти іспит з теорії та практики перекладу. Це обов’язкова дисципліна. В Польщі такий предмет відсутній. Вони кажуть: який сенс магістру вчити англійську? Для них є природно, що молоді люди вже вільно нею володіють. Для нас обов’язкові такі гуманітарні дисципліни як українська мова, література, історія України... Поляки здивувалися такому переліку, але пішли нам назустріч.

Як вдалося досягнути автоматичного визнання польських дипломів в Україні? 

МОН нострифікує дипломи. Як проходить ця процедура в Україні? Студент, закінчивши університет у Європі чи Америці, чи будь-де, приносить документ до Міністерства освіти. Проходить дуже тривалий термін, поки відповідний міністерський підрозділ зв’яжеться з тим навчальним закладом за кордоном і додатково отримає підтвердження, що наш студент там навчався. А уявіть, якщо в 2007 році було 26 800 українських студентів, які навчалися за кодоном, то скільки треба  часу одному підрозділу всім цим займатися? Це затягується на роки. Коли вони нарешті отримують це підтвердження, то передають цю справу і диплом студента у фаховий навчальний заклад в Україні. Наприклад, якщо студент отримав диплом за спеціальністю «журналістика» за кордоном, то його пакет документів передають в Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Члени спеціально створеної комісії бачать, що в дипломі відсутні деякі дисципліни і це вже не відповідає вимогам. У Європі одна дисципліна сягає 6-7 кредитів, але має один залік чи іспит, а у нас фактично той самий курс розбитий на 5-6 предметів і, відповідно,  студенти мають 5-6 заліків додатково. Зміст ніби той самий, але організація  навчальної роботи інша. Що студенту робити? Комісія не буде займатися узгодженням навчальних планів, розбиратися. Невідповідність існує, отже – до побачення.

Уявіть ще реакцію деяких наших освітян: дитина десь там провчилася, нами знехтувала, гроші має... І ця нострифікація триває роками. Існують і судові позови у цій сфері. Це все робиться для того, щоб студент, маючи зарубіжний диплом, в Україні не зміг реалізувати себе.

Ми, як фахівці у  галузі вищої освіти в Україні, знаємо ці стандарти. І свої власні  навчальні плани в Україні приводимо у відповідність до стандартів. Вперше це зробили в Польщі. Польські університети врахували всі наші побажання.

Міністерство України у справах сім’ї молоді та спорту взяло на себе зобов’язання підтримати нашу ініціативу шляхом погодження питання  нострифікації дипломів з Міністерством освіти, оскільки ці студенти, до того ж, будуть волонтерами Євро-2012.

Отже, крокуємо разом зі студентом від моменту вступу і до визнання отриманого ним диплому в Україні.

Наші бізнесмени першої ланки час від часу пропонують стипендії чи гранти для українських студентів на навчання за кордоном. Але у всіх є вимога –  отримавши європейський диплом певний термін попрацювати на українську державу, на українські підприємства. За Вашою програмою вони теж мають зобов’язання повернутися чи вільні у подальшому виборі місця роботи і можуть залишитися у Європі?

Ті студенти, які самостійно фінансують своє навчання, мають право вибору. Можуть там залишитись, можуть повернутися. Що стосується фінансування за рахунок якогось фонду, там теж існує право вибору: студент може отримати кошти на навчання і погодитися на певні умови, а може відмовитися, якщо вони не відповідають його інтересам.

Повернення нашої молоді назад з європейських теренів на Україну – питання актуальне. Адже відомо, що Європа охоче вчить наших студентів, але не дуже хоче, щоб вони складали конкуренцію на ринку праці молоді тієї чи іншої країни.

Але обдарована молодь потрібна всім...

Так. Але у питанні пропозиції робочих місць пріоритет завжди надається громадянам своєї країни. В той же час, студент з європейським дипломом, повертаючись в Україну, за фаховим рівнем буде на голову вище за своїх однолітків, які отримали дипломи в Україні, і зможе скористатися найкращими пропозиціями від роботодавців.

Звичайно, хтось має наміри залишитися. Але це невеликий процент.

Чому будуть навчати українців для волонтерської місії на час Євро-2012? 

З цього приводу я спілкувався з менеджерами волонтаріату УЄФА. Вони висловили припущення, що наші студенти можуть бути задіяні як в Польщі, так і в Україні. Але ми, звісно, дбаємо в першу чергу про те, щоб українське студентство було задіяне в Україні. 

Спочатку в Україні планувалося, що ціла низка національних університетів візьме участь у підготовці  волонтерів та стюартів. Навіть плануватися виділити під цей проект 42 мільйони гривень бюджетних коштів. Але ситуація звелась  до  певної  невизначеності: волонтер –  це  безоплатна добровільна праця, а не професія, для якої  існують певні кваліфікаційні вимоги і вимоги до оплати. До того ж УЄФА щоразу змінює вимоги до волонтерів. Остаточно їх сформулюють лише влітку 2011 року.

Ті студенти, які навчаються в Польщі, по суті, вже задіяні на тих спеціальностях, які відповідають волонтерським вимогам: якщо це журналістика – це спілкування, якщо це туристична діяльність – це робота з іноземними делегаціями. Те саме стосується гуманітарної логістики, міжнародних відносин. Студент – це традиційний волонтер. У нього є чітка мотивація: це – його навчальна практика, це досвід, це пункт у резюме. 

Як польська професура оцінює рівень знань українських студентів, які цьогоріч потрапили в стіни їхніх університетів?

Перші результати покаже зимова сесія (сміється). Навчальний рік у них розпочався лише 1 жовтня. 4 жовтня пройшла інавгурація в одному університеті, 16 жовтня планується в іншому.

Протягом двох тижнів йшла начитка лекційного матеріалу, де основна увага приділялася мовній адаптації.

 Але вже зараз польські ректори мені розповіли, що наші студенти самі відмовляються від того, щоб предмети викладалися українською чи російською мовами. Мовне середовище діє дуже швидко. З англійською теж проблем у студентів не виникло. Більшість  наших студентів настільки добре володіють мовою, що повністю зрозуміли зміст лекцій і вільно спілкувалися з викладачем.

 В цілому зазначу, що молоді люди, які в цьому році стали студентами, підійшли до вступу свідомо: їх цікавив рівень якості освіти та імідж диплому. Тому в подальшому при відборі претендентів ми будемо опиратися на цю мотиваційну основу.

Якщо будь-яка туристична фірма каже, що отримати європейську освіту для українців легко – це неправда. Візовий супровід – це досить складний механізм, особливо для тих, хто не досяг 18 років. Для того, щоб отримати закордонний паспорт, потрібна довідка з військомату, а довідку там дадуть тільки у випадку, якщо дитина вступила до ВНЗ. А у польський ВНЗ вона не може вступити, оскільки відсутній закордонний паспорт. Отаке замкнене коло. Тож ми брали гарантійні листи від польського університету на кожного студента і самі зверталися до регіональних паспортних столів, щоб молодій людині до 18 років видали закордонний паспорт. І таких випадків було багато.

Потім виникає потреба певних коштів на рахунку, мультивізи, тощо.

Ополє – це невеличке містечко на Заході Польщі, з населенням 130 тисяч та близько 40 тисяч студентів. Кожен третій будинок у місті є власністю якогось навчального закладу. Це студентське містечко, там відсутня промисловість і студенти почуваються дуже гарно. Традиційно у Сілезії проживає велика кількість етнічних німців і з входженням Польщі до Шенгену  у польських студентів виявилися рівні умови і можливості навчатися у Німеччині. Тому у західнопольських університетах істотно зменшується кількість абітурієнтів і вони пропонують нам найбільш вигідні умови.

До речі, навчальний процес для заочників у Польщі наступний: раз на два тижні по суботах і неділях у них йде начитка лекцій. Уявіть, як бути нашим студентам? Які витрати грошей і часу? І польські університети, з якими ми співпрацюємо, пішли нам на зустріч. Якщо  група нараховує до 50 осіб, вони роблять будь-який зручний для наших студентів графік. Переважно 3 заїзди на рік по два-три тижні. І всім зручно.

В Україні зараз студентство повстало проти платних послуг. Чи існує в Європі така практика, що студент повинен платити за перездачу іспитів, пропущені лабораторні, затримку книжки у бібліотеці тощо?

У Польщі є як безкоштовна освіта так і контрактна. Для іноземців існує тільки контрактна. Мінімальна вартість – 2200 євро. Але ми мінімізували цю ціну вдвічі.

У Польщі навіть відсутні журнали академічних груп. Ніхто не виставляє “енки”, як це робиться у нас. Ніхто не заганяє студентів у аудиторію. Людина вільна. Студент мобільний. Він може під час занять займатися у бібліотеці, десь гуляти, врешті-решт пити пиво, але під час сесії він повинен скласти всі дисципліни. Звісно, пропуски впливатимуть негативно, оскільки  кредитно-модульна система передбачає постійне поповнення своїх балів на семінарах, лекціях, конференціях і т. д. І студент зацікавлений сам їх відвідувати. Але це його власний вибір. Ніхто за ним не ходить і не вимагає закривати “енки”.

Користування Інтернетом безкоштовне. Бібліотеки безкоштовні. Хіба що ксерокопію роблять за гроші. Але це дуже рідко. Тому що все є в електронному вигляді.

В кожному гуртожитку є бездротовий Інтернет, дуже дешевий. Ми проводили дослідження, скільки потребує студент коштів для того, щоб харчуватися у Польщі. Скажімо за 3-4 злотих він може поснідати – це близько 1 євро. Повечеряти і пообідати теж можна за смішні кошти. У нас таких цін нема. Проживання – в середньому близько трьох євро на добу. А якщо кілька студентів знімають квартиру чи кімнату –  то це ще дешевше.

Польська держава створила всі умови,  аби їхня молодь могла дійсно навчатися, отримувати знання. Вважаю, що українцям теж корисно скористатися цими можливостями.

Розмовляла Анна Ященко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter